​Я прочитала історію, від якої волосся стає дибки, і хочу повного розслідування від правоохоронців щодо можливих фактів знущання над дітьми та ймовірної причетності Тетяни Борисівни Саннікової до смерті своєї дитини.Надія Вікарій, 31-річна дівчина, вийшла у публічний простір з розповіддю про матір-садистку, яка, за її словами, може бути причетною до вбивства доньки, і братів, які знущались над сестрами.Справа – давня. Але журналісти «Бабеля» взялись за цю історію і опублікували складний матеріал: вони зібрали свідчення очевидців, підняли архівні документи і відтворили події, пов’язані зі смертю дитини та можливим насильством у родині.Сестра Надії – Даша померла у 10 років. Мати таємно поховала дитину на околиці Бердичева і ще кілька років отримувала на неї соціальну допомогу, переконуючи всіх, що дівчинка жива.У сімʼї також було восьмеро синів, семеро з яких нібито воюють у Третій штурмовій бригаді. Рік тому про родину виходив сюжет: «Мама відпустила сім синів на війну», який підхопили медіа: брати разом на фронті, приїжджають додому, мати з гордістю зустрічає їх за сімейним столом.Але після того, як 31-річна Надія Вікарій публічно заявила, що в дитинстві двоє братів ґвалтували її і сестру Дашу, відео видалили.Усі деталі я тут не описую – хто готовий прочитати, публікація за посиланням: https://baa.nu/bVK7upАле із цієї шокуючої історії напрошується кілька чітких висновків.По-перше. Це не могло все відбуватись без тотальної байдужості та безвідповідальності оточуючих.Насильство над дітьми рідко відбувається у повній ізоляції. У більшості випадків є люди, які щось бачать, чують або підозрюють, але мовчать. Саме ця байдужість і дає можливість злочинам тривати роками – як і в інших випадках, про які ми вже чули, зокрема, коли на Закарпатті мати заморила немовля голодом.По-друге. Бездіяльність служб і правоохоронних органів призвела до того, що насильство щодо дітей не було вчасно припинене.Вже сьогодні ми бачимо, що до відповідальності притягають не лише кривдників, але і посадових осіб служб у справах дітей.По-третє. Публічність сама по собі не гарантує відповідальності кривдників. Навіть після розголосу, як у випадку з Надією, потрібні конкретні дії: перевірки, розслідування і відповідальність. Інакше історії будуть повторюватись, а відчуття безкарності посилюватись. Тому я вимагаю належної реакції правоохоронців і повного розслідування УСІХ фактів, в тому числі і смерті 10-річної Даші, незважаючи на те, що це було 20 років тому. Вважайте це за офіційне депутатське звернення