20 червня 1929 р. помер Євген ЧИКАЛЕНКО — один із найвідоміших українських меценатів, громадський діяч, видавець, публіцист, мемуарист, лексикограф, землевласник; один з ініціаторів скликання Української Центральної Ради.«Чикаленкова душа, безмежна, як степ, відкрита всім вітрам, нелукава, негордовита, щедра. Той, хто прожив (не просто прочитав – це не звичайне читання) сторінки спогадів, не зможе не поважати, не любити, не цінувати Євгена Харламповича. Перед цим ім’ям не можна написати ані "доктор", ані "професор", ані "посол" – це просто собі Євген Чикаленко» (зі сторінок американської «Свободи», 1922).27 жовтня 2022 року Київська міська рада перейменувала одну з центральних вулиць Києва — Пушкінську на честь Євгена Чикаленка — видатного підприємця, мецената та активного учасника українського національного відродження початку XX століття.Вулиця відома ще з 40-х років ХІХ століття та до 1899 року мала назву Єлизаветинська на честь Імператриці Єлизавети Петрівни. До 100 річниці від дня народження класика російської літератури, вона одержала нову назву Пушкінська, яку носила до жовтня цього року.Слід відзначити, що це далеко не перша спроба увіковічити постать Євгена Чикаленка серед київських топонімів. У 2018 році на честь нього пропонували перейменувати площу та вулицю Льва Толстого, однак ця ідея не знайшла належної підтримки у суспільстві.Це було пов’язано перш за все з тим, що постать цього визначного діяча та її значення в українській історії залишаються маловідомими широкій аудиторії. Тож ким був Євген Чикаленко на честь якого з’явилася нова адреса на мапі нашої столиці?Євген Чикаленко народився 9 (21) грудня 1861 року у селі Перешори на півдні України у секретаря Ананьївського повітового суду Харлампія Івановича Чикаленка та його дружини Олени. Його дід Іван Михайлович Годорожій-Чикаленко служив урядником Бузького козацького війська. Мати походила з польсько-української родини дворян Каєтана Краєвського та Варвари Давидівни Горієнко.У своїх спогадах Євген Чикаленко розповідає про дивовижне потрясіння, коли він почув українські пісні у виконанні свого вчителя Леоніда Смоленського. З того часу він активно починає читати українську літературу, досліджувати історію та багатогранну культуру нашого народу. Рідна мова назавжди залишилася для нього головною ознакою рідного дому, не менш яскравим та самобутнім, як народні пісні чи гарний традиційний одяг.У 1875–1881 роках Євген навчався в реальній школі у місті Єлисаветграді (Кропивницький), де вчився разом з Панасом Саксаганським. Добре знав і товаришував і з його братами: Миколою Садовським та Іваном Карпенко-Карим.Євген Чикаленко здобув освіту в Харківському університеті, де брав активну участь у роботі драгоманівського радикального гуртка Володимира Мальованого, за що був заарештований і засланий в рідне село під нагляд поліції.Після смерті батька, юнак повністю бере на себе господарство в Перешорах. Маючи хист агронома, Євген Чикаленко застосовує передові тогочасні технології та домагається величезних прибутків від урожаїв. Згодом, свій аграрний досвід та ефективні методи в агрономії він викладе у своїй п’ятитомній ґрунтовній праці «Розмови про сільське господарство» (1897 рік).Цікавим фактом про цю роботу є те, що вона була створена українською мовою, а її автор п’ять років добивався її видання, причому дозвіл підписував сам міністр внутрішніх справ Росії, бо українська мова на той час була заборонена.З 1900 року Євген Чикаленко переїхав до Києва, де активно долучився до громадського життя. Проживав на вулиці Маріїнсько-Благовіщенській (Панаса Саксаганського), 91, звідти переїхав до придбаного будинку №56 (не зберігся).У цей час він активно спілкується з відомими представниками української інтелігенції, відомим своєю проукраїнською позицією, зокрема: з Володимиром Антоновичем, Панасом Саксаганським, Миколою Лисенком, Дмитром Дорошенком, Михайлом Грушевським.