Чергове нагадування, що ніякої "сили права" в світі не існує, а править, насправді, виключно "право сили". Якщо ти достатньо сильний – можеш нападати на інші держави, захоплювати владу, ставити своїх маріонеток, вибомблювати міста до грунту та випалювати напалмом села – ніхто тобі і слова не скаже, уся світова спільнота утреться "глибоким занепокоєнням". Ключове тут – ЯКЩО ти достатньо сильний. Слабкі ж мають знати своє місце та діяти відповідно, інакше дуже швидко будуть знищені сильнішими державами. Це не означає вічно задовільнятися позицією слабшого. Само собою, необхідно прагнути до позиції США, та навіть вищої. Але, поки ми ще не там – коли значно сильніший, побороти якого не вбачається можливим, вимагає чогось – ти маєш це віддати. Навіть якщо це означає неприємні компроміси та навіть приниження. Бо реальне життя – не кіно, справедливість не перемагає і "Галактична рада" не рятує. Така неприємна правда. Пафосні марнослови поспішать навести десятки найогидніших, найбільш принизливих метафор і порівнянь, закликаючи до високих матерій у намаганнях пояснити чому нація завжди має битися до останнього, навіть у найбільш безнадійній битві, коли кожен день лише примножує втрати. Та існує величезна різниця між особистим та державним рівнем. На особистому, безперечно, існує вдосталь речей, які вартують для людини більше за життя, за які вона буде битися попри всі шанси, адже без них життя втрачає сам сенс. На державному рівні все дещо по іншому. Людина може обрати боротися до кінця, але сказати "воля або смерть", коли від твого рішення залежать життя тисяч і мільйонів співгромадян – не має права. Провідник нації не має права на особисту гордість. Коли потрібно – демонстративно вклонитися, відстоюючи інтереси народу за кулісами, на противагу тому щоб незламно бити себе кулаком у груди, доки на ділі нація стрімко несеться у прірву.В політиці не існує ні вічних друзів, ні вічних ворогів, лише вічні інтереси вашого народу. І якщо сьогодні на благо нації буде назвати другом того, кого вчора кликали ворогом – нехай так. На міжнародному рівні не припустимо застосовувати міжлюдські критерії оцінки. Ніяких "добре чи погано", "принципово-не принципово", "правильно-неправильно", лише "яку вигоду це приносить моїй нації". Чи коштує боротьба більше ніж відмова від боротьби? Чи можна вирішити проблему іншим способом – хитрощами, брехнею, підкупом, шантажем, домовленостями..?Поки ж США вкотре нагадує: коли сильний вимагає – слабкий віддає. Або помирає. То ж ми маємо прагнути стати найсильнішими. Але не померти в процесі. 👉🏻Долучитися👉🏻Підтримати рух