No TalksУявімо, що переговори та сама магічна кнопка “mute”, якою можна вимкнути війну. Натиснув, почекав пару секунд, і все, звук пропав, картинка стала яскравішою, а світ довкола ніби видихає.Стоп. Знято.Реальність вимагає інших інструментів. Поки звичайний пех, блукаючи посадками й випаленими лісами, молиться хоча б дійти до позиції, тіпочки у статусних костюмах спокійно зустрічаються та попивають Дон Періньйон на неформальній зустрічі в Швейцарії, а потім із серйозними обличчями заявляють про якісь там умови переговорів.А тепер чому це все не працює.Переговори передбачають, що дві сторони здатні домовлятися в одній системі координат. А коли одна сторона живе в параноїдальному світі, де твоєї держави немає і не повинно бути, то будь-які розмови стають просто теплим повітрям, яке не впливає ні на кількість мін, ні на кількість fpv, ні на бажання ворога лізти вперед.Тому солдат не вірить у переговори не через впертість чи жорсткість характеру.А банально тому що кожен день доводить що слова ніколи не зупинять дрон, окопне м’ясо, трупний запах, смерть близьких і так до нескінченності можна перелічувати всі “радощі” життя солдата.Жодна заява не змінює поведінку того, хто вже давно вирішив знищувати все, до чого може дотягнутись.Переговори не працюють, бо реальність сильніша.А реальність тут одна - ворог розуміє тільки те, що може його зупинити.І точно не текст у спільному комюніке.Sniper Group E40