Особисто для мене, поняття Незалежність України і само існування України, тотожні. Нерозривні. Не дарма, в першій стрічці Державного гімна нашої країни згадується слово ВОЛЯ. Саме так, коли країни незалежна, вона вільна. І навпаки. Вільна жити, як вирішить нація. Вільна приймати рішення, які в першу чергу йдуть на користь самої країни. Вільна від батога, миски з баландою та культа товаріща леніна. А потім, ще одного товаріща, але вже на прізвище сталін. А за ним приходили нові товаріщі, кожен зі своїм культом. Ми декілька разів в сучасній історії нашої країни могли прийняти правила життя які російські окупанти зараз навʼязують нам вогнем та мечем, але залишилась би та сама воля? Чи ми би знов стали васалом москви дихаючи, живучи, ходячи за дозволом та розкладом? І якщо щось не так, «Добро пожаловать в гулаг». Питання риторичне…Безумовно. Не все у нас вдається. Ми то віддаємо гетьманську булаву зеку із купою судимостей, то людині, яка ще учора витирала ноги об цю ж саму Україну, порівнюючи її з ким завгодно, аби насмішити в тому числі і тих, хто всією своєю душею зневажає Україну. Але ж це робимо ми, українці. Власноруч. Робимо помилку, потім кажемо собі «які ж ми були дурні», і знов робимо ту ж саму помилку. Зараз доля нас вчить. Так вчить, що нікому не порадиш таких уроків. І чомусь хочеться вірити, що хоч чомусь ми навчимося… Ну хоч чомусь. В першу чергу навчимось нарешті зрозуміти просту істину… Якщо не будемо захищати та просеремо Україну, її славу та волю, іншої країни нам ніхто і ніколи не дасть!Тому зараз існує єдина правило для всіх, «Або ти в ЗСУ, або для ЗСУ». Ах да, ледве не забув. Цього разу вже не буде того історичного кола в сто років, про яке ми любимо розповідати. Бо не буде вже ніякої України. В Кремлі, на відміну від нас, вчаться швидко! p.s. На фото маленька частинка тієї величезної ціни, яку ми зараз платимо за власні помилки! Якщо і ЦЕ нас не навчить думати головою, а не дупою і розуміти те, про що я казав вище, тоді… ну ви зрозуміли!