Того вечора прилетіло бойове завдання із неабиякою зірочкою. Доставити воду і акумуляторні батареї у визначену точку на карті. Мої кошенята навіть трохи обурились. - Командир! Ну ми що, доставка «Глово»? Нам би розібрати групу під@рів на складові частини. А тут вода?- Що поробиш дорогі мої? Асвабадителей сьогодні будуть крошити хлопці із сусіднього взводу. А у нас трохи інше завдання. Хлопці фиркнули, мовляв «ніякого бойового героїзму», але почали готуватись до виїзду. Є завдання, треба виконувати. Думали, як скинути пляшки води і щоби вони не луснули. Придумали. А скільки пляшок? Скільки там хлопців? Хз… Чекаємо того, хто привезе акумулятори до радіостанції. Через годину почули звук автівки яка підʼїхала до нашої хати. Я не знаю, скільки років тому хлопцю із напроч втомленими очима. Але точно не більше тридцяти. «АПС» в кобурі. Ідеально підігнане і добряче поюзане тактичне спорядження. Одразу видно, що хлопець, який приблизно вдвічі молодший за мене, з війною на ти.- Мені потрібен Кіт.- Я слухаю. Ви напевне Каспер? (Псевдо змінений).- Так. Я до вас.- Вже попередили. Скільки там ваших бійців?- Троє!- Йобт… Скіііііількііі? Всього троє?- Так. Їх відрізали. Вони тримають позицію вже третю добу. До них йшла група… Не змогли дійти…. Хлопцям би воду та батареї до рацій.Мої кошенята постояли поруч. Послухали. Одразу ж змінили настрій на обличчях та увімкнули мозок на увесь. - Зробимо друже. Не турбуйся. Правда, якщо нас не зібʼють на шляху до цілі. - Розумію. Але сподіваюсь, що все буде добре. Я вам воду привіз.- Знущається? Це ми тобі можемо води навалити половину пікапу.- Дякую… У них вже батареї сідають. - Нуууу… Зроби ось це! - і даю деякі поради.- Хм! Ну головааааа! - хлопець сміється!- Та яка там голова?! Просто так сталось, що колись я був начальником звʼязку батальйону. Через дві години дрон збили. Але це вже було на зворотньому шляху. А перед цим мої «кошенята» доставили бійцям які сиділи в окопі чотири пластикових посилки. Три з водою, одна з батареями. Хтось напевне скаже: «А який сенс був гоняти дрон вартістю майже мільйон, щоби доставити воду?». Я розумію, що ціну трьох пляшок води і одного дрону, навіть порівнювати не можна. Але… Якщо в цю просту формулу додати вартість життя українського солдата, то одразу все стає зрозумілим. Посилки впали не точно, трохи віднесло вітром. Але коли прийшло повідомлення, що першу пляшку з водою знайшли, якось на душі стало спокійно.Петро Порошенко. Ми вибачаємось. Але то був дрон, який ви нам подарували. Свою місію він виконав. Нажаль не встиг відправити до пекла жодного окупанта, але врятував життя нашім бійцям! Допомогти армії просто: 💳 ПРИВАТ245169330520686400💳 ІНШІ БАНКИ5375411501778331🌎 PayPal:[email protected]