Рік тому в чаті нашого ОСББ виникла сварка. Комусь не сподобались вимоги до підтримання порядку від Голови… ну і почалось. Причому почалось в доволі нахабній формі. Втрутився в сварку і дещо нагадав. А саме, події лютого та березня двадцять другого. Тоді на території нашого ЖК залишилась саме Голова і ще декілька людей. За час окупації жодний дитячий велосипед не пропав, не кажучи про щось інше. Так, територія огороджена, будинок був в сірій зоні боїв, але мародерів вистачало. І все ж таки. Хтось просив її це робити? Ні! Чи це входило в її обов’язки? Ні! Але тим не менш. Так або інакше вона та усі інші охороняли наше майно… В чаті настала тиша. Ми знов про все забули. Про те, що було в Києві більше трьох років тому. Хто залишився боронити місто. А хто став на лижі. Все це відійшло на задній план, уступивши місце власній оху@нності… Знов зʼявилось звичайне, колєрне бидло. Знов, на перший план виходить вміння вмикати режим «борзого бізона» та махати кулаками при першій же нагоді. Ну дійсно, хто ви такі, якщо перед вами реальний тіпочєк…Учора якась двонога істота побила батька офіцера ЗСУ, мого бойового побратима Олександр Погребиський. Я не знаю, де був той оху@вший тип у 2014 році, але я точно знаю, де був батько Сашка. За що побив? Таааааа… Хз. Просто так. Не сподобалось як той переходив пішохідний перехід. Начебто на червоний. Хоча, Сашко стверджує, що на зелений. Та хоч на синій у білу смужку. Я не памʼятаю де в правилах дорожнього руху вказано, що якщо пішохід переходить дорогу на забороняючи сигнал світлофора (навіть якщо так), то йому обов’язково треба вдарити по обличчю. Ну якщо і переходить людина на червоний, пропусти, посміхнись, вкажи пальцем в напрямку світлофора та їдь собі далі. Але ні… Країна не наляканих йолопів. Звідки ти опудало знаєш, хто перед тобою? Дійсно, може якийсь слюсар, а ти «блатной по кличке ж@па». І дійсно. Які у нього права в порівнянні із тобою? Але ж все може бути зовсім навпаки. І вірогідність цього варіанту все більша та більша. Перед бидлом може опинитись слюсар, але то було до… А зараз це тричі (це як найменше) контужений розвідник із нагородним стволом під сорочкою. Розповісти, що буде далі, чи не треба? Або нехай і без ствола, але обовʼязково із складним ножем в кишені… Таке враження, що всі дружно їб@нулись, стали якісь нервові, повіривши в свою незламну оху@нність підкріплену чимось там, мало зрозумілим для людей війни. Дуже сподіваюсь, що Національна поліція України швидко знайде цього ап@здала і він відповість за свої дії згідно чинного законодавства країни. Бо якщо не працює закон, то… Не дай Боже докотитись до цього.