1 жовтня для нас — це День захисників і захисниць України. День Українського козацтва. Покрова Пресвятої Богородиці.

А для мене насамперед — це день людей, з якими доводилося йти поруч крізь цю війну.

Бойові побратими й посестри, дякую кожному і кожній, хто сьогодні тримає стрій. Хто воює. Хто рятує. Хто мовчки робить свою військову справу.

І, Боже, як же хочеться, щоб усі, хто колись стояв поруч, сьогодні могли просто прочитати ці рядки. Але не всі прочитають. Не всі повернулися.

Ми навчилися триматися. Навчилися не показувати біль. Навчилися після втрати витирати очі, застібати бронежилет і знову виконувати завдання.

Але це не означає, що нам не болить. Болить. І цей біль нікуди не зникає.

Нехай Покрова Пресвятої Богородиці закриє своїм покровом кожного нашого воїна.

Побратими й посестри… Повертайтеся. Чуєте? Просто повертайтеся живими. До дітей. До батьків. До коханих. До друзів. До своїх домівок.

Честь живим. Вічна пам’ять полеглим.

І нехай Господь береже Україну та кожного, хто сьогодні стоїть за неї.

Слава Україні!

Разом переможемо!
@SerhiyNaiev