У 1482 році Леонардо да Вінчі був не “генієм”.Він був проблемним співробітником.30 років.Творчий кризис. Без стабільної роботи.З репутацією людини, яка може захопитись… і не довести справу до кінця.Грошей теж особливо не було.Десь поруч Міланом править герцог Людовіко Сфорца.Політика, війни, постійна напруга. Сьогодні союз, завтра - конфлікт.Йому не потрібен «митець». Йому потрібні радикальні рішення.Леонардо вирішує написати йому листа.Замість того щоб писати про те, який він «божественний художник».Він пропонує:- будувати легкі й міцні мости- руйнувати укріплення- робити машини для війни, гармати, ядра, рви...І тільки десь наприкінці додає, що в мирний час може зводити будівлі, проєктувати водогони, а також малювати та ліпити «не гірше за будь-кого іншого».Його беруть.І він працює в Мілані 17 років.Це виглядає майже кумедно. Один із найвідоміших художників в історії влаштовується на роботу… не як художник.Але якщо чесно, то логіка тут дуже проста.Його взяли не за талант, а за потенційну користь.Це те, що багато керівників ігнорують.Можна бути:- розумним- досвідченим- «правильним».Але якщо ти не закриваєш реальні проблеми бізнесу - твоя цінність дуже умовна.Подивись на свою роль трохи тверезіше:Не «що я вмію?», а «які зараз є проблеми і що я можу з цим зробити?».І далі все досить прагматично:- зрозуміти, де хаос у процесах- визначити, на що ти реально впливаєш- закрити свої слабкі місцяКоли ти стаєш людиною, яка знімає біль бізнесу, питання «як себе продати» зникає саме собою.До речі, більшість учасників курсу-практикуму приходять якраз у стані:«Я постійно щось розрулюю, але системи немає».І перше, що вони отримують, не «нові знання», а порядок у тому, що вже є.Старт — 18.04.2026Якщо хочеш перестати жити в режимі пожеж - напиши в особисті, розкажу деталі.