Після 35–40 розвиток перестає бути головним мотиватором. Хоч як це неприємно звучить.Не «місія». Не «стати кращою версією себе». І навіть не «цікава команда».Тебе мотивує інше запитання: «А я ще не зламався?»Виклик собі. Без романтики.Але є те, про що не люблять говорити в LinkedIn. Твій досвід — дорогий. І він вимагає компенсації.Тому ти: - відмовляєшся від «крутих стартапів»- не йдеш у «надзвичайно ефективні команди»- не хочеш бути найбільш вичавленим гвинтиком у дуже красивій системіБо бути найнещасливішим у найкращій команді — це не про амбіції. Це про дурість.І так, у цей момент:- гроші часто важать більше за ідеї- стабільність перемагає «вау-задачі»- «броня» або сім’я — не виправдання, а реальні обмеження- а розмови про мотивацію звучать як знущанняНайбільша брехня менеджменту — що дорослих людей можна надихнути слайдами.Насправді дорослих людей цікавить:- чи не зламають їх остаточно- чи поважають їхній досвід- і чи не доведеться знову доводити, що вони «ще щось можуть»Саме про це мій курс-практикум. Не про «заряд». А про тверезі рішення керівників у реальному житті: коли хочеться і виклику, і грошей, і не згоріти до попелу.Якщо ти керівник, який втомився робити вигляд, що «все ще заряджений» —курс-практикум якраз про це.А тепер неприємне питання: ти зараз обираєш розвиток — чи просто менш болісний спосіб вижити?