Продовжуємо… Вітаю 🌹Вдячність і повага- це критерії дорослості і міцної внутрішньої позиції. Поступово до дитини приходить усвідомлення, що вона – не її мама. І що мама робить власні помилки, йде своїм шляхом. І в той же час до мами ( через значні тертя 🤪) приходить розуміння того, що донька – особистість, з якої важливо будувати дружні відносини на рівних, а не вдиратися в її простір для контролю.💕Лише коли було проведено роботу над собою, над своїми образами, відбувається перехід до етапу вдячності. Саме тоді, після пробачення, та саме тут, зі словами поваги, мама стає близькою та рідною людиною. З’являється бажання розмовляти довго, багато та про все. Мама та донька здобувають сильний ресурс, і це дуже цінно. І шкода,  коли цього етапу не досягають через дитячі травми.Якщо десь щось не пропрацьовано, то так і спостерігатиметься циклічність. 💕Ніжні, спокійні відносини з повагою та вдячністю буде сформовано та активно реалізовано, коли дійсно буде зроблено роботу над собою як у мами, так і у доньки.📌Запитайте себе, чи відкрився в вас той ресурс, що дає фігура Мами? Думаю є про що замислитись.