Любить не любить (2026)реж. Крістоффер БоргліЯ хочу підняти цей тост за молодят, Зендею та Роберта Паттінсона. Не важливо, ви зі сторони нареченої чи нареченого, ми всі дуже добре знаємо обох. Бо ці роки вони так часто будуть на екранах, що зʼявляється враження, ніби я сам з ними одружуюсь.Також хочу випити за їх подругу Алану Хаїм. Сподіваюсь, вона нам заспіває сьогодні після кількох келихів. Їй личать дорослі, суковиті персонажки. Вона чудово втілила типаж антагоністки, яка при цьому на світлому боці. Ця дуальність точно потрапляє у ідею фільму про неідеальність кожного.Неідеальність породжує сумніви. Тріщини у сприйнятті героїв одне одного передаються нам через нелінійність оповідання, гострий монтаж та режисерські рішення, які викликають відчуття ненадійного оповідача. Інколи треба встигнути ідентифікувати уяву, фантазію та реальність, аби не не втратити землю під ногами в цій кролячій норі непорозуміння.Назва The Drama доволі дотепна, враховуючи кількість ґеґів у фільмі. Чи драматизувати ці події, залежить лише від вас. Але автор свідомо провокує вас на сміх одразу після межових точок історії і дещо схиблених моментів. Щоб ви подумали "чи правильно було тут сміятись чи тепер варто пройти тест на психопатію?”.Якщо когось із гостей цього весілля ошукав постер, трейлер, каст, то ви не уважно дивились на запрошення, на якому написано А24. Бо це не номер вашого місця за столом. Особисто я лише був дещо ошуканий прісним фіналом, який не пасує гостроті цієї страви. Ти ніби запив бургер не колою, а водою. Ніби весь час тебе різали атравматичними ножицями. Але що я про себе. Щастя молодим. Доки смерть їх не розлучить, звісно. 8 обітниць з 10.#шопокіно