🔽🔽🔽 Сторінка 2 перекладу інтерв'ю Міле Свілара Corriere della Sera, сторінка 1 тут

У вас 54 сухі матчі в 138 іграх, а цього сезону в Серії А – три з чотирьох. Про що це говорить?

«Про те, що створювати моменти проти нас дуже складно. Але сухий матч – результат роботи всієї команди.

Скажу відверто: якщо ми перемагаємо 2:1, а я роблю два-три вирішальні сейви, це приносить мені більше задоволення. Хоча в статистику сухих матчів таке не потрапить».

У чому ваш секрет гри один в один?

«У таймінгу. Думаю, я добре відчуваю момент, коли потрібно кидатися в ноги, і швидко розумію, яке рішення буде правильним.

Можливо, це тому, що я робив так із самого дитинства: кидався суперникам у ноги, наслідуючи батька».

Ваш батько Ратко був воротарем збірної Югославії. Що він вам передав?

«Швидкість, вибуховість. І працелюбність».

Що ви маєте на увазі?

«Коли мені було 14–15 років, я бачив, як мої друзі розважалися, і якийсь час думав, що тренування та розваги можна без проблем поєднувати.

Одного разу батько сказав: “Міле, якщо хочеш чогось досягти, доведеться від чогось відмовитися”. Я його послухав. Він мав рацію».

Минулого літа відбувся чемпіонат світу. Ви не можете виступати за Бельгію, оскільки вже грали за Сербію. Якщо залишити саму ситуацію за дужками, наскільки вам бракує можливості виступати на такому рівні?

«Я був у відпустці, дивився матчі й запитував себе: “Що я взагалі тут роблю? Чому мене там немає?”

Не можу сказати, що мене все влаштовує, бо це була б брехня. Сподіваюся, одного дня ситуація вирішиться. Ніколи не кажи ніколи».

Вивчаєте нападників суперника?

«Дуже багато. Дивлюся відео протягом тижня і навіть у день матчу».

Найскладніший суперник?

«Мален. Він навіть на тренуваннях постійно забиває».

Так не рахується.

«Тоді Лаутаро. Його надзвичайно складно прочитати. І Тюрам. Боже, який же він швидкий».

А хто з воротарів Серії А вам подобається найбільше?

«Якщо загалом, то Меньян і Карнезеккі».

«Ювентус» пропонував за вас 40 мільйонів євро. Ви були близькі до того, щоб залишити «Рому»?

«Я навіть жодної розмови про це не мав. Я не з тих, хто підписує новий контракт до 2030 року, а вже наступного року відмовляється від зробленого вибору».

Від чого вам найважче відмовитися?

«Обожнюю їсти. Особливо пасту та піцу. Заздрю партнерам, бо вони можуть їсти їх постійно. Я через свій метаболізм можу дозволити собі це лише раз на тиждень.

Тому не можу дочекатися вечора після матчу: диван, дружина, телевізор і піца. Оце для мене справжній відпочинок».

Ви назвали сина Ліо Міле. З таким дідусем і батьком, та ще й майже з батьковим ім’ям, ви вже вирішили, що він теж буде воротарем?

«Ні-ні! Для нього я сподіваюся на позицію з меншим тиском, якомога далі від воріт! Насправді ім’я Міле просто подобалося моїй дружині…»

Якщо я скажу «Де Россі»?

«Він змінив моє життя. Можливо, без нього сьогодні мене не було б у “Ромі”».

Ваш кумир на всі часи?

«Касільяс. Удома я бережу як скарб дві його футболки, з “Реала” та “Порту”, а також пару його воротарських рукавичок».

Є щось, що вас дратує у світі футболу?

«А я вас запитаю: як мене щось в ньому може дратувати? Футбол стільки дав моїй родині, моєму батькові, мені самому. У мене найкраща робота у світі.

Навіть якщо тут є речі, які мені не подобаються, я все одно триматимуся за цей світ.

У Бельгії я часто чую, як колишні футболісти кажуть: “Якби можна було повернути час назад, я б не став знову проходити кар’єру футболіста”.

Я слухаю їх і думаю: “А я повторив би все”».

@Roma1927UA