❤️Для людини, яка все життя звикла зважати на громадську думку, Президент Зеленський чомусь занадто часто нею нехтує. Цей цикл наступання на ті самі граблі триває ледве не з перших днів його президентства, і, на жаль, продовжується й до цього дня. По всій Україні сьогодні проходять стихійні мітинги обурених людей. Громада взагалі не зрозуміла ситуації навколо різкої відставки Міністра оборони Федорова, якому не дали попрацювати на посаді й шести місяців. Без попередження та без підготовчої роботи – а ми не можемо вважати підготовчою роботою серію чорнушних постів в продажних анонімних телеграм-каналах – Президент усунув з посади Міністра оборони, який мав достатній рівень поваги та популярності серед активного українського громадянського суспільства. Бо асоціювався у людей з інноваціями та рухом вперед, з новим сучасним підходом до державного управління. Замість того щоб плекати та заохочувати такий підхід, Президент пристав на вимоги «старої гвардії» та забрав у нашого суспільства відчуття руху в майбутнє та надію на технологічний прорив на полі бою. Країна вже п'ятий рік живе в тяжких умовах повномасштабної війни. І в умовах цієї війни українське суспільство не має можливості проводити вибори та міняти тих політиків, які не виправдали очікування людей, не чули їх або які нехтували громадською думкою. Тож без змоги безпосередньо впливати на те, хто буде представляти інтереси народу у владі, українці принаймні мають розраховувати на чесність та прозорість від тих, кого поміняти наразі неможливо. Цей негласний суспільний договір є наріжним каменем української єдності. І цей договір знову порушили. І от ми знову тут.