«У такій ситуації абсолютно не до свого 25-річчя, оскільки пі$&@и лізуть і лізуть»… Ці слова Сергія Іконнікова викарбувалися в моїй пам’яті назавжди. Останній пост у Facebook та десятки повідомлень із привітаннями, які так і не були прочитані. Сергій загинув 13 жовтня під час ворожого штурму під Вугледаром у день свого 25-річчя. Наймолодший командир 72 ОМБр «Чорні Запорожці», активіст «Європейської Солідарності», член «Солідарної Молоді», помічник депутата Київради — ми надзвичайно тобою пишалися і пишаємося. Нам неймовірно тебе не вистачає. Твого завзяття та запалу боротися та змінювати країну. Сергій завжди був рупором та мотором нашої «молодіжки», організатором акцій протесту на захист України. Твоєї мужності та непохитності. О 9 ранку 24 лютого Сергій уже стояв на формуванні 206 батальйону в нашому офісі з одним проханням: «Дайте автомат!» Без вагань став на захист Києва. Коли втратили Гліба Бабіча, Сергій підійшов до мене і сказав, що вирішив стати до лав Збройних Cил. У легендарній 72-й бригаді «Чорних Запорожців» швидко заслужив повагу побратимів та став наймолодшим у бригаді командиром взводу. Командир подав його на присвоєння офіцерського звання молодшого лейтенанта лише за кілька днів до загибелі… Ми зберемося сьогодні, ввімкнемо твою улюблену пісню «Nothing Else Matters…». Та будемо згадувати. Характерні лише тобі фразочки, пережиті разом історії, переглянемо спільні фото. Згадаємо про твої мрії, а мріяв ти не в рамках лише свого життя, а масштабами країни. Помститися за всіх полеглих від рук ворога, про Перемогу та незалежне європейське майбутнє України. Ми пам’ятаємо. Ми зробимо все, щоб втілити твої мрії. Честь і слава Сергію Іконнікову!📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter