🌿✨ 14 листопадаУсе відпустити — означає здобути свободуІноді ми здобуваємо свободу не лише тоді, коли відпускаємо самі, але й тоді, коли допомагаємо іншій людині відпустити нас.З-за рогу на своєму маленькому фіолетовому велосипеді виїжджає маленька дівчинка: одне допоміжне колесо гуркоче по тротуару, а інше підстрибує високо вгору. Її батько каже, що сьогодні особливий день. Вона нарешті переросла бокові колеса й навчиться їздити на велосипеді, як великі діти!Після радісної новини у дівчинки на очі навертаються сльози.— А якщо я впаду? Або не зможу тримати рівновагу? Я ще не готова! — бідкається вона.Після численних запевнень, що він буде поруч, вона дозволяє батькові зняти бокові колеса.Спочатку він міцно тримає велосипед, а вона сидить у заціпенінні, не в змозі крутити педалі, вчепившись у кермо.— Розслабся, — каже він. — Усе добре. Я тут, поруч із тобою.Вона розслабляється. Потім починає крутити педалі. Батько трохи послаблює хватку. Він відпускає і біжить поряд. Вона озирається та сміється.— Тату, не відпускай! Я впаду!І неминуче стається — вона падає.Але підводиться. Батько знову тримає. І ще раз. І ще раз. І вже під вечір він біжить поруч, відпускає велосипед, сповільнює крок і дивиться, як його маленька дівчинка їде на двох колесах.Чи потрібно тобі когось або щось відпустити, щоб зростати? Чи мусиш ти допомогти комусь відпустити тебе? Іноді виникає спокуса підтримувати залежність людей від нас. Тоді ми почуваємося потрібними й сильними. Це приємно. Але це стримує і їх, і нас.Іди вперед. Час настав. Зніми бокові колеса. Допоможи іншій людині поїхати у свій захід сонця. Звільни вас обох.Боже, допоможи мені вистояти перед спокусою підтримувати залежність людей від себе. Дай мені мужність допомогти іншим відпустити мене. 🌿✨З книги Мелоді Бітті «День за днем із співзалежності. 366 нових роздумів»(More Language of Letting Go: 366 New Daily Meditations)