Fuente
газета "пальоний Володимир" | Радкевич ще має місце де вішати ордени? Після війни і Гузь і Бокоч і о...
1 610 Vistas/Alcance
2026-10-28 05:33
Mensaje №15159
Радкевич ще має місце де вішати ордени? Після війни і Гузь і Бокоч і обидва Пальонки і Матвійчук будуть в орденах
"Видатна історія. Велика сміливість. Приклад вчинку командира, який вартий наслідування".
Так у своєму вечірньому зверненні 19 серпня Володимир Зеленський охарактеризував подвиг молодшого лейтенанта Владислава Польського на псевдо "Тічер".
За три дні до того угруповання об'єднаних сил ЗСУ опублікувало відео з БПЛА. Фронт, польова дорога і двоє поранених українських бійців на підірваному НРК просто неба. Ідеальна мішень для російських дронів. Раптом камера БПЛА вихопила цивільний пікап — він щодуху мчав до поранених. Дістався. З автівки вискочив водій, без бронежилета й каски, які заважали б рухам — переніс бійців у кузов і помчав назад.
Цим водієм і був Владислав Польський. Командир роти, що побачив своїх людей у смертельній небезпеці, вскочив у пікап і поїхав рятувати. За особисту мужність і героїзм він отримав звання Героя України.
Під час підготовки цього матеріалу ледь не кожний співрозмовник УП згадував про нагородження Польського, причому з різних причин.
Хтось – як приклад конкретного подвигу, після якого не виникає питання "А за що нагородили?". Хтось обурювався: "Чому інші люди, які вчиняли щось подібне й раніше, не отримали визнання держави?". А хтось вбачав у цій історії свідчення того, як сильно на шанс отримати нагороду впливає медійний розголос.
Ця розмаїтість оцінок однієї події ілюструє, скільки відкритих питань залишається в українській нагородній системі.
Системі, що зуміла уникнути колапсу, попри небачене навантаження, величезний документообіг і постійний кадровий голод. Але разом із тим все частіше викликає відчуття несправедливості у військових.
💬 "Я бачив, що військовослужбовці не хотіли отримувати нагороди, тому що їх знецінили. Знецінили тим, що видають їх людям, які не заслужили, і це видно. Дуже велика зневіра в системі нагородження. І як це виправити, я зараз не знаю", — каже УП заступник командира одного з батальйонів, який відповідає за нагородження у своєму підрозділі.
Чому військові втрачають довіру до державних відзнак — читайте в цій статті 👇
📖 https://www.pravda.com.ua/articles/2026/10/27/8059826/
"Видатна історія. Велика сміливість. Приклад вчинку командира, який вартий наслідування".
Так у своєму вечірньому зверненні 19 серпня Володимир Зеленський охарактеризував подвиг молодшого лейтенанта Владислава Польського на псевдо "Тічер".
За три дні до того угруповання об'єднаних сил ЗСУ опублікувало відео з БПЛА. Фронт, польова дорога і двоє поранених українських бійців на підірваному НРК просто неба. Ідеальна мішень для російських дронів. Раптом камера БПЛА вихопила цивільний пікап — він щодуху мчав до поранених. Дістався. З автівки вискочив водій, без бронежилета й каски, які заважали б рухам — переніс бійців у кузов і помчав назад.
Цим водієм і був Владислав Польський. Командир роти, що побачив своїх людей у смертельній небезпеці, вскочив у пікап і поїхав рятувати. За особисту мужність і героїзм він отримав звання Героя України.
Під час підготовки цього матеріалу ледь не кожний співрозмовник УП згадував про нагородження Польського, причому з різних причин.
Хтось – як приклад конкретного подвигу, після якого не виникає питання "А за що нагородили?". Хтось обурювався: "Чому інші люди, які вчиняли щось подібне й раніше, не отримали визнання держави?". А хтось вбачав у цій історії свідчення того, як сильно на шанс отримати нагороду впливає медійний розголос.
Ця розмаїтість оцінок однієї події ілюструє, скільки відкритих питань залишається в українській нагородній системі.
Системі, що зуміла уникнути колапсу, попри небачене навантаження, величезний документообіг і постійний кадровий голод. Але разом із тим все частіше викликає відчуття несправедливості у військових.
💬 "Я бачив, що військовослужбовці не хотіли отримувати нагороди, тому що їх знецінили. Знецінили тим, що видають їх людям, які не заслужили, і це видно. Дуже велика зневіра в системі нагородження. І як це виправити, я зараз не знаю", — каже УП заступник командира одного з батальйонів, який відповідає за нагородження у своєму підрозділі.
Чому військові втрачають довіру до державних відзнак — читайте в цій статті 👇
📖 https://www.pravda.com.ua/articles/2026/10/27/8059826/