▶️

ВНУТРІШНІ ПРОПАГАНДИСТИ У ВИШИВАНКАХ ЯКІ «ПЛОДЯТЬ» НЕНАВИСТЬ В УКРАЇНЦІВ ДО ВЛАСНОЇ ДЕРЖАВИ

У нашій громаді давно збудували ідеальну систему тиші.
Псевдо Нардеп і його свита приручили місцевих «журналістів» — грошима, посадами в мерії та щомісячними “конвертами”.

Усім без винятку знайшлось місце біля годівниці. Хто не в штаті — тому платять неофіційно.

У місті їх уже давно не називають журналістами.
Тут їх називають пропагандистами влади.

Вони ніколи не напишуть:

про корупцію у владі;

про те, що мер є фігурантом кримінальної справи щодо хабаря;

про побиття й викрадення людей просто з вулиць;

про мільйони гривень містян, вкрадені на «ремонтах», «реконструкціях» і «освоєнні бюджету» фірмами-прокладками...

Ніколи. Бо за це не платять.

Бо за це можна втратити тепле крісло, посвідчення і доступ до корита.

Замість цього — хвалебні пости про тупого мера і його гнилу команду, «успішні успіхи» бездарних керівників, фоточки з чиновниками і повна тиша там, де мала би бути журналістика.

А потім вони дивуються, чому люди більше не вірять ані медіа, ані владі.

Бо коли журналіст продається — місто залишається без правди.

І це не кадрова помилка. Це інформаційна зброя проти власного населення.

Для прикладу - масові відео та свідчення насильства проти цивільних.

Люди не перший рік бачать однакові сцени, побиття, приниження, тиск, відсутність нормальних процедур, страх і безправ’я. А інколи і вбивства!

Це не поодинокі інциденти, це масове, системне явище, яке обговорюється всюди. В родинах, на роботі, в соцмережах, на вулицях. Реакція суспільства теж очевидна -

люди починають боятися не ворога, а власної держави.

Влада це прекрасно бачить. Вона має аналітику, соціологію, доступ до настроїв, інформацію від СБУ, МВС. Це неможливо «не помітити».

Але що відбувається далі?

Немає системного покарання.
Немає публічного зламу практик.
Немає зміни підходу.
Ніяких змін не відбувається!
Навпаки ,ті самі методи продовжуються, а критика оголошується «ворожою».

Це означає одне: Результат прийнятний і їх це влаштовує. Мало того, вони і є ПЕРШОПРИЧИНОЮ ЦЬОГО!

Це не випадковість і не недогляд.

Це цілеспрямована технологія. Через мовчанку псевдожурналістів, мовчанку безкарних дій, прикриті патріотичною риторикою, влада формує в нас ненависть до самої України, до армії, культури і мови.

Навмисно.

Бо якщо влада бачить ефект, бачить НАСТРОЇ СУСПІЛЬСТВА, і не зупиняє його, значить, вона його приймає і підтримує.

Вони розтрублять тільки про чергового Героя "на щиті", якого б можливо і не було б, якби вони гуртом не крали гроші і не брехали про шалені об'єми допомоги армії...

Чиновник-політик зі свічкою та журбливою пикою біля труни місцевого мешканця, якого він ніколи і не знав - що може бути лицемірнішим за це?

А ці пропагандисти будуть язиками сидіти у сраці чиновника і робити там ним реферанси, доки люди їм не почнуть плювати у морди.