ТСК у Тернополі. Добровільно затримані, підроблені ВЛК та чудеса зцілення за три хвилини.

У Тернополі відбулося виїзне засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України під головуванням Олексія Гончаренка.

І знаєте, що мене вразило найбільше? Навіть не самі історії свавілля ТЦК, бо подібних історій в моїй практиці дуже багато, а те, з якою впевненістю начальник Тернопільського обласного ТЦК та СП Грушка Микола Анатолійович пояснював ці випадки членам парламентської комісії.

Примусове доставлення громадян до ТЦК.

За версією Грушки, людей добровільно супроводжували. Це що за доровільність під супроводом. Людині, яка має бажання кудись піти супровід не потрібен!!!

Практично кожен озвучений випадок незаконного затримання та примусового доставлення супроводжувався поясненнями про добровільний супровід.

Слухаючи це, хотілося запитати: а люди, яких утримували в ТЦК проти їхньої волі, теж добровільно вирішили там пожити?

Направлення на ВЛК людей, які вже виключені з військового обліку.

Виявляється, пан Грушка вважає що висновки попередніх ВЛК можуть бути підробленими. Тому, за логікою керівництва ТЦК, людину можна направити на повторний медичний огляд.

А де встановлені факти підроблення? Де відповідні кримінальні провадження, експертизи, рішення уповноважених органів?
Чи тепер самого припущення посадовця достатньо, щоб поставити під сумнів чинні документи про виключення з військового обліку?

Я чесно не розумію, як можна призначати на посаду начальника обласного ТЦК та СП особу яка ПОРЯДОК
проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період та ПОЛОЖЕННЯ
про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України починає читати напевне перед засіданням ТСК і не встигає запам"ятата ключові положення, а профільні Закони напевне й взагалі в руки не бере. Сподіваюсь, що комунікаційники Тернопільський обласний ТЦК СП покладуть на стіл пану Грушці цей допис в текстовому варіанті і він все ж таки знезійде до того, щоб вивчити основи профільного законодавства і саме головне почне дотримуватись цього законодавства.

Якби що, то я готова на правах pro bonо провести вебінари для начальників ТЦК та СП, якщо вони не в змозі розібратись в законодавстві.

Скасування відстрочки за пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Теж знайшов пояснення. Та ще й намагався переконати в своїй так званій правоті і комісію ТСК. У чоловіка є сестра, отже, саме вона повинна здійснювати догляд за батьками.

От тільки законодавство передбачає інше. Наявність сестри сама собою не позбавляє чоловіка права на відстрочку у зв'язку зі здійсненням постійного догляду за власними батьками. Тому що п. 9 ч. 1 с. 23 має наступну редакцію "не підлягають призову на військову службу під час мобілізації . . . військовозобов’язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду;"

Простими словами, якщо військовозобов"язаний здійснює постійний догляд за хворою дружиною чи чоловіком ( ну бо ж є категорія жінок які є військовозобов"язаними) , дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю то хоч 10 сестер чи братів, чоловіків чи дружин. бабців і дідусів але такий військовозобов"язаний має право на відстрочку.

Інше питання коли військовозобов"язаний здійснює постійний догляд за батьками дружини чи чоловіка. Ось за такої обставини і дійсно є додаткові вимоги.

А от цілий очільник обласного ТЦК та СП не в змозі розібратись у законодавстві. Бо якщо він розібрався, але свідомо його порушує варто посадовцям запам"ятати будь-яке порушення ними закону є правопорушенням. Адміністративним або кримінальним. Це вже питання кваліфікації.

А тепер окремо про ВЛК. Бо тут, здається, Україна має серйозну підставу претендувати на Нобелівську премію з медицини.

Я щиро не розумію, чим займаються члени деяких військово-лікарських комісій і за якими принципами вони визначають придатність людини до військової служби.

Судячи з випадків, про які розповідають громадяни, окремі ВЛК володіють унікальними медичними технологіями.
За дві-три хвилини людина з багаторічними захворюваннями, серйозними діагнозами та стосами медичних документів може отримати висновок про придатність до військової служби.
Роками люди лікуються, проходять обстеження, операції, реабілітацію. У багатьох навіть є інформація в ЄСОЗ. Але що їм ЄСОЗ. А тут кілька хвилин — і на папері людина вже придатна.
Можливо, варто нарешті номінувати членів таких ВЛК на Нобелівську премію? Бо світова медицина ще не знає таких темпів «одужання».

Звісно, придатність до військової служби не тотожна відсутності захворювань. Але саме тому рішення ВЛК повинно ґрунтуватися на повноцінному медичному огляді, дослідженнях і належній оцінці медичних документів.

І в мене виникає запитання: хто контролює якість цих оглядів? Хто перевіряє обґрунтованість висновків? І хто нестиме відповідальність, якщо внаслідок формального медогляду людина із серйозними захворюваннями опиниться в умовах, небезпечних для її здоров'я та життя? Напевне НСЗУ Національна служба здоров'я України варто переглянути за що вони платять ВЛК при Тернопільському об"єднаному міському ТЦК та СП та при Тернопільському районному ТЦК та СП.

Повертаючись до засідання ТСК.

Особисто в мене склалося враження, що начальник обласного ТЦК намагався відверто ввести парламентську комісію в оману.

Замість предметних відповідей щодо конкретних випадків можливих порушень ми чули пояснення, які виглядали щонайменше неправдоподібно, а подекуди суперечили вимогам законодавства.

І найстрашніше, що за кожною такою історією стоїть конкретна людина. Зі своєю родиною, здоров'ям, життям. Людина, яку могли незаконно позбавити свободи, мобілізувати всупереч закону або позбавити законного права на відстрочку.

Я прекрасно розумію необхідність мобілізації під час війни. Але не розумію, чому вона має супроводжуватися порушеннями законодавства, а замість їх розслідування суспільству пропонують сумнівні пояснення.

Дуже сподіваюся, що члени ТСК не обмежаться заслуховуванням посадовців.

Бо перевіряти потрібно не лише факти порушень, а й достовірність інформації, яку керівники державних органів надають парламентській комісії.

І якщо виявиться, що комісію свідомо вводили в оману, це також має отримати належну правову оцінку.