Сьогодні попрацював із іноземним елементом, юридична особа — норвезька компанія. Як і у випадку з польським контрагентом, треба було пересвідчитись у тих самих фактах: хто директор, які повноваження на підпис, чи немає провадження про банкрутство. Витратив трохи часу, отримав витяги з офіційного реєстру. Діляюсь інструментом, який в українській нотаріальній спільноті, схоже, ще не настільки на слуху.🇳🇴 Brønnøysundregistrene — реєстраційний центр Королівства НорвегіяЦентральний реєстраційний орган під управлінням Міністерства торгівлі, промисловості та рибальства. Працює з 1988 року, базується у місті Брьоннойсунд. Основний комерційний реєстр у його складі — Foretaksregisteret (Реєстр підприємств). Доступ повністю відкритий, безкоштовний, реєстрація не потрібна. Інтерфейс — норвезькою та англійською.Знайти можна повну картину: назва та організаційно-правова форма (AS, ASA, ANS, NUF тощо), дев'ятизначний реєстраційний номер, юридична адреса, дата реєстрації, члени правління та генеральний директор (daglig leder), правила представництва (signaturrett — хто і як підписує: одноособово чи спільно), статутний капітал, види діяльності за кодами NACE, річна фінансова звітність, провадження про банкрутство (konkurs), ліквідація, інформація про аудитора.Foretaksregisteret 🔗 virksomhet.brreg.no/en/oppslag/enheterШукати можна за реєстраційним номером організації або за назвою компанії. Обираєте розділ юридичних осіб, вводите дані — за хвилину маєте повну картку контрагента.Чому це важливо для нас, колеги?Коли посвідчуєш правочин чи довіреність із норвезькою юридичною особою — покладатися лише на те, що приносять сторони, це ризик. Foretaksregisteret дає незалежну перевірку: чи компанія існує, чи директор має signaturrett одноособово або тільки спільно з іншим членом правління, чи немає активного банкрутства. Для AS правила представництва бувають доволі тонкі — наприклад, формула «to styremedlemmer i fellesskap» (двоє членів правління разом) — і це треба бачити в реєстрі до посвідчення, а не після.Те саме стосується українських підприємців, які виходять на норвезький ринок або працюють з тамтешніми контрагентами. Новозареєстроване AS із мінімальним капіталом 30 000 NOK, без поданої річної звітності, з директором за адресою «c/o» — у Foretaksregisteret це видно одразу. Фізичні особи-підприємці (enkeltpersonforetak) — у тому самому пошуковику, через загальний реєстр Enhetsregisteret. Окремого «CEIDG-аналога» в Норвегії немає, що зручно.Окремий нюанс — реєстр кінцевих бенефіціарів (Register over reelle rettighetshavere). Норвезький закон ухвалено ще у 2019 році, але сам реєстр був запущений лише 1 жовтня 2024 року — після того, як рішення Великої палати Суду ЄС в об'єднаних справах C-37/20 та C-601/20, WM і Sovim SA проти Luxembourg Business Registers (від 22.11.2022, ECLI:EU:C:2022:912), визнало недійсним положення 5AMLD про необмежений публічний доступ до інформації про бенефіціарів. Норвегія обрала модель «legitimate interest»: доступ надається лише уповноваженим органам, зобов'язаним суб'єктам за антивідмивальним законодавством та особам із підтвердженим законним інтересом (журналісти, дослідники, ОГС), причому виключно через API з попередньою авторизацією через Altinn. Звичайному користувачу публічного веб-пошуку, як у польському CRBR, тут не передбачено — і це варто закладати у процедуру due diligence заздалегідь.Корисний інструмент. Користуйтесь.@pronotariat #Норвегія