Ідея онлайн-голосування завжди звучала привабливо. Від маркетологів цифрової трансформації ми чуємо одні і ті самі меседжі «Зручно, швидко, без дільниць і черг.» Але вибори в демократичній державі це не про зручність. Це передусім про свободу вибору і довіру до результату.Головне питання виборів не в тому, як саме проставити + або Х, чи порахувати голоси. Головне питання в тому, чи є вибір виборця вільним. Саме вільність волевиявлення є основою демократії, і саме вона стає найбільш уразливою, коли голосування (вибори в державі) пробують переносити в онлайн.Онлайн-голосування відбувається не у контрольованому середовищі виборчої дільниці, а вдома, на роботі або будь-де. Держава в цей момент не бачить, у яких умовах людина робить свій вибір. Чи немає поруч того, хто тисне. Чи не змушують показати екран. Чи не диктують рішення. Жодна система не здатна захистити виборця від фізичного або психологічного примусу, якщо він голосує поза контрольованим простором.Саме тому онлайн-голосування не стало стандартом у жодній демократії з багатомільйонним населенням. Попри роки експериментів і технологічного розвитку, держави з високими демократичними стандартами або дуже обмежують такі інновації, або відмовляються від них взагалі. Це не про страх технологій. Це про усвідомлення і прийняття ризиків.Є ще одне просте і незручне запитання, яке варто ставити завжди. Чи довіряєте ви адміністратору системи голосування. Не абстрактно, а конкретним людям, які мають доступ до серверів, налаштувань, оновлень і журналів подій. Навіть якщо вони доброчесні, виборець не має інструменту самостійно це перевірити. А вибори в державі це та сфера, де довіра без можливості перевірки є небезпечною.До цього додаються й інші ризики. Телефон або комп’ютер можуть бути скомпрометовані. Система може працювати нестабільно саме в час відведений для голосування. Результати можуть бути оскаржені. І навіть сам сумнів у чесності виборів уже підриває довіру до демократії.Від себе скажу прямо. Я брав і беру участь не в одному ІТ проєкті. І точно знаю, що за 60 днів (чув такий строк серед стейкхолдерів) такі системи не створюються. Як кажуть програмісти, дев’ять жінок не народять дитину за місяць. Поспіх у питаннях виборів це не інновація, а загроза демократії.Варто також розуміти, що ті самі проблеми існують і в онлайн посвідченні правочинів. Так, так - останній час багато про це кажуть. Нагадаю - недостатньо просто встановити особу. Потрібно впевнитися у справжньому волевиявленні людини і у відсутності примусу. Якщо особа під тиском, навіть ідеальна ідентифікація не робить правочин вільним. Технологія не бачить, що відбувається поза екраном.Онлайн-вибори, як і онлайн посвідчення правочинів, не є чарівним рішенням. Це складні інструменти з високими ризиками. Вони вимагають не віри, а надзвичайної обережності.Вибори не про швидкість і не про зручність. Вони про свободу волевиявлення вибору, довіру і готовність суспільства прийняти результат.Наразі онлайн-формати не здатні гарантувати цього, ставитися до них потрібно тверезо, відповідально і без ілюзій.