Ще 13 листопада 2025 року, я Олександр Сперчун, як член НПУ, подав запит до Нотаріальної палати України.І фактично, маю на це право, бо оплачую членські внески. Ми нотаріуси, маємо не лише обов’язок фінансувати діяльність НПУ, а й право розуміти, як саме ці кошти використовуються, які є результати роботи, пріоритети, здобутки та стратегічні напрями.Сьогодні 15 грудня 2025 року. Усі розумні строки давно минули. Відповіді немає. Натомість маю чергове ігнорування запиту від власного ж члена організації.І це не просто питання особистої цікавості. Це питання довіри.Мені було цікаво дізнатись, скільки загалом сплачено членських внесків за 2024 рік. Хто їх сплачує дисципліновано, а хто — роками ігнорує. Чому боржникам продовжують нараховувати внески, щоб згодом їх списувати. Чи є в цьому управлінська логіка. І головне — чи відповідає чинний розмір внесків реальним потребам і цілям НПУ. Можливо, внески можна можна було б зменшити. А можливо — навпаки, обґрунтовано збільшити, але під конкретну, зрозумілу мету, проєкт. Наприклад, для закупівлі єдиного централізованого рішення із захисту робочих комп’ютерів нотаріусів, що в умовах війни та постійних кібератак виглядає значно актуальніше, ніж багато інших витрат. Мені цікаво знати що із приміщенням, яке придбало НПУ, і чому власне НПУ досі його не використовує.За наявною у мене інформацією, до порядку денного Ради НПУ, запланованої на 18–19 грудня, внесено пропозицію щодо питання проведення з’їзду нотаріусів. У деяких регіонах уже відбуваються неформальні «опитування» серед колег: на часі чи не на часі, змогли б чи не змогли взяти участь у зборах віддлень.Моя позиція проста: самоврядування без виборчості, без змінності, без реального дотримання прав членів організації не може існувати. Війна триває з 2014 року, втрачено території, змінено країну й професію — але саме зараз особливо потрібна легітимізація, стратегія розвитку і чесний публічний діалог.Натомість усе частіше, спілкуючись із колегами, чую одне й те саме: їм не цікава НПУ. Вони не розуміють, навіщо вона потрібна і чому слід сплачувати десятки мільйонів гривень внесків, якщо незрозуміло, на що вони витрачаються і який практичний ефект це дає для кожного нотаріуса.Окремий блок питань викликає існування низки пов’язаних із НПУ структур — навчальних, консультативних, благодійних. Навіщо вони, як між ними розподіляються функції та кошти. Які результати їхньої діяльності. Чи приносять вони дохід для НПУ, чи навпаки є затратними для НПУ. Чому заради підвищення кваліфікації нотаріуси змушені додатково оплачувати кошти своїй же структурі, якщо членські внески вже сплачені, і їх більш ніж достатньо. Це не звинувачення — це питання, на які логічно хочеться отримати відповіді.На жаль, мій практичний досвід показує, що положення статуту НПУ про права членів часто залишаються деклараціями. Реальні рішення концентруються або на рівні керівництва, або на засіданнях Ради, без належного зворотного зв’язку з професійною спільнотою.Цей допис не про конфлікт, це про чесність, про відкритість, про доступність НПУ для своїх членів, а також про прозорість, повагу до членів організації та відновлення довіри. Без цього жодна професійна спільнота не може бути сильною, а самоврядування — живим.Запит був поданий. Очікування — цілком законні. Ігнорування — це теж відповідь. Але саме така відповідь лише посилює потребу в публічній розмові про те, куди ми рухаємося і навіщо існує Нотаріальна палата України для своїх членів.Оновлення: ближче до вечора, після цієї публікації, все ж таки отримав відповідь на запит.Аудит фінансової звітності НПУ 2024 тут - https://npu.ua/wp-content/uploads/2025/11/aud2024.pdfПідтвердження звіту щодо виконання кошторису 2024 тут -https://npu.ua/wp-content/uploads/2025/11/kosht2024.pdf