Освітня Криївка | Агатангел Кримський: геній, якого ми маємо знати!У Києві колись жив чо...

Агатангел Кримський: геній, якого ми маємо знати!У Києві колись жив чоловік на ім’я — Агатангел Кримський. І справа не в екзотичності його імені. Справа в тому, що ця людина знав 60 мов (за деякими даними – до 100 мов). Не просто вивчав, і не просто вмів читати — а знав, говорив, писав, думав ними.Його життя — це готовий сюжет для фільму. Його пращур — кримський мулла з Бахчисарая — переїхав до Білорусі, прийняв християнство і залишив нащадкам прізвище Кримський. У 1871 році народився Агатангел — хлопчик із рідкісним грецьким ім’ям, що означає «добрий вісник». Із трьох років він уже читав, а у п’ять пішов до школи.Завдяки унікальному таланту потрапив до Колегії Павла Ґалаґана — елітного навчального закладу в Києві. До 18 років володів вісьмома мовами. Саме там він познайомився з Павлом Житецьким, який пробудив у ньому любов до української мови. Агатангел став палким українофілом — попри те, що в його жилах не текла жодна крапля української крові.Далі — навчання в Москві, викладання, наукові подорожі в Сирію та Ліван, життя між мовами й культурами. Він викладав арабську, писав історію Сходу, вивчав мертві мови й казав із усмішкою, що йому легше назвати ті мови, яких він не знає, ніж перелічити всі, якими володіє. У 70 (!) років вирішив вивчити вавилонську та абіссинську.Після 1917-го повернувся до Києва. Брав участь у становленні української науки. Став академіком. Але далі — темрява.Його усиновленого учня — Миколу Левченка — відправили в табори, висунувши обвинувачення в українському націоналізмі. Його звинуватили в участі у вигаданій «Спілці визволення України» — буцімто підпільній антирадянській організації, яку НКВС «викрив» у межах великої чистки української інтелігенції. Насправді це була масова кампанія проти українських учених, письменників, діячів культури, які просто — думали українською, писали українською, любили свою землю.Миколу відправили до таборів ГУЛАГу. Там він втратив розум, і після повернення жив у квартирі Кримського, зруйнований фізично й психічно. Через рік — він сам обірвав своє життя. Для Кримського це був особистий апокаліпсис. Він почав хворіти, втратив зір, залишився без посад і засобів до існування.Але на цьому біди Агатангела Кримського не скінчилися. У 1941 році його, вже літнього й напівсліпого вченого теж арештували за « український націоналізм». Подейкують, що на допитах він виправляв граматичні помилки у протоколах, чим тільки дратував слідчих. Його відправили до в’язниці в Казахстані — і… кримінальники, серед яких він опинився, почали його поважати, ділилися з ним хлібом. Вони знали, хто перед ними.Агатангел Кримський помер у січні 1942 року. Його тіло скинули в загальну могилу. Тож, ніхто досі не знає, де він похований. Але ЮНЕСКО внесло його до переліку найвидатніших діячів людства.У Києві є вулиця і меморіальна дошка з його ім’ям. Але мало хто знає, ким він був насправді.А це — людина, яка зробила себе сама. Людина, що стала обличчям української науки. Людина, яка була українцем — не за корінням, а за покликом душі.