Освітня Криївка | Гнат Хоткевич народився 12 січня 1878 року в Харкові в родині кухаря т...

Гнат Хоткевич народився 12 січня 1878 року в Харкові в родині кухаря та прислужниці. Частину дитинства провів у селі Деркачі, де служили його батьки. Саме там майбутній письменник познайомився зі сліпим кобзарем, який навчив його грі на бандурі – інструменті, що став невіддільною частиною його життя.Хоткевич був талановитим та працьовитим: навчався в Харківському реальному училищі, а потім у Технологічному інституті. Попри відмінне навчання, його виключили за участь у революційній діяльності. Та Гнат не здавався – він їде до Києва, де починає концертувати з бандурою, вражаючи публіку народними та власними композиціями. Завдяки клопотанням повернувся до інституту і закінчив його, паралельно видавши свою першу книжку «Поезія у прозі».У 1905 році, після переслідувань за революційну діяльність, Хоткевич змушений був тікати до Галичини. Там, у селі Криворівня, він відкрив для себе Гуцульщину. Карпати та їхня культура вразили його настільки, що він створив Гуцульський народний театр, у якому неписьменні селяни грали з такою щирістю, що театр здобув визнання у Галичині, Буковині й навіть Польщі. Саме там Хоткевич написав повість «Камінна душа», оповідання «Гірські акварелі» та п'єси про Довбуша.Життя в злиднях позначилося на його шлюбах. Перша дружина покинула його з дітьми, не витримавши бідності. Друга – Катря Банах-Гриневичівна – залишила йому новонародженого сина. Згодом Хоткевич знайшов щастя з молодою студенткою Платонідою Скрипко, яка народила йому ще двох дітей.У 1912 році Хоткевич повертається до Наддніпрянщини, організовує гастролі театру, видає «Історію України» та пише тетралогію про Богдана Хмельницького. Але його твори забороняють друкувати, він опиняється під наглядом і зрештою потрапляє у вигнання до Воронежа.Після повернення до Харкова в 1920-х Хоткевич намагався триматися на плаву: викладав, писав, виступав, редагував журнали. Проте радянська влада позбавила його можливості заробляти, знищивши твори та заборонивши діяльність. Письменник жив у бідності, писав листи до Сталіна, але допомоги не дочекався.У 1938 році Хоткевича заарештували за звинуваченням у «шпигунстві». Після трьох місяців допитів він «зізнався» і був розстріляний.Гнат Хоткевич залишив після себе багатющий творчий спадок: від музичних композицій і театральних постановок до історичних романів і досліджень. Його життя – це приклад невтомної боротьби за українську культуру навіть у найжорстокіших умовах.