Перед від'їздом в Київ, я тебе сфотографував. Ти сказав:"Спасибо за сигареты и вкусный арахис". Вночі тобі стало погано, але ти сказав, що все пройде, то ти переїв арахісу. Під ранок в цей день о 9 годині мені сказали, що тебе щойно не стало. О 5 ранку тебе привезла швидка в Сумську районку, хоча з Києва викликати швидку в інший регіон не можливо, бо клята рехформа, мать її. І тоді я сказав тій гниді, яка відмовлялася відправити швидку, що знайду її по проводу телефона. Потім мені сказали, що ти в швидкій кликав мене і щось крикнув злобно, коли почув, що я не поруч, після чого закрив очі. Потім мені сказали, що ти лежиш на столі наче ще живий, але ніхто до тебе не підходе, бо у них ПЛАНЬОРКА. Потім я сказав, зателефонувавши до Завідуючого Сумської ЦРЛ Поцелуєву( наші сумчани його знають) і сказав, що я зараз виїзжаю в Суми і запланую кожному похорони, хто не підійшов до тебе. Потім мені сказали, що прилетіли всі лікарі і попросили рідних не заважати тобі помирати. Потім мені сказали, що ти помер. Забери мене, аби я міг тебе побачити, обійняти і попросити в тебе вибачення, що не встиг саму рідну людину врятувати. Там не може бути гірше ніж тут. Там спокійніше, бо там люди добріші.Ти вчив мене добру. Людяності. Пап, я скучаю по тобі і плачу.