​​Ще минулого тижня дав інтервʼю чернівецькому телеканалу С4 про інавгураційну промову Дональда Трампа. Сюжет вийшов цього тижня, проте істотних змін за цей час не відбулося, тож запрошую до перегляду. На жаль, з півгодинної розмови у ефір пішла лише невелика її частина. Розширені тези не лише про промову, а загалом про амбіції і політику Дональда Трампа:1. Всі початкові дії і риторика вказують на те, що Трамп дійсно планує «Зробити Америку знову великою». Хоча я б тут висловився по-іншому: … ще сильнішою.2. Це відбуватиметься насамперед через зміцнення позицій на глобальній арені, що вже потім впливатиме на внутрішній стан країни.3. Такий підхід означає, що Трамп взагалі не збирається закриватися від світу і позбавляти США ролі світової наддержави. Навпаки — він почав застосовувати ті ж ревізіоністські методи, які використовують держави-суперники, даючи зрозуміти, що США пасти задніх не будуть. І від лагідної дипломатії переходять до жорсткої.4. Для України це вкрай важливо, оскільки США є нашим стратегічним партнером, а сильний стратегічний партнер — це сильна Україна (без перебільшень).5. Делікатність і стриманість (продуманість) Трампа у питаннях відносин з росією та Китаєм сигналізує про прагнення не нашкодити Україні в контексті війни і зберегти її державність. Він та його команда могли б заявити, що війна проти України — це проблема України чи, наприклад, Європи та вмити руки. Запросто. Але натомість бачимо, що вони визначили своїм зовнішньополітичним пріоритетом її завершення. І неабияк, а так, щоб це було вигідно для України (звісно, усвідомлюючи і переслідуючи у цьому національні інтереси США). Інакше, знову-таки, погодилися б на ультиматум росії і вже перед вечором інавгураційного дня була б угода про капітуляцію України. 6. Чому саме так відбувається і не буде інакше? Є проста формула: росія перемагає у війні — Україна втрачає свою державність — російська армія поповнюється армією України — ця могутня ворожа для США сила впритул наближається до західних кордонів НАТО — Європа усвідомлює, що США ненадійний партнер та переорієнтовується на тіснішу взаємодію з Китаєм, аби не програти остаточно — посилюється альянс росії і Китаю, який здобуває неймовірну силу — США опиняються в слабкій позиції, втрачають вплив, статус, роль та зрештою стають ізгоєм. Можливо? Авжеж ні. США хочуть бути і будуть сильними, це вже частина їх генетичного коду. А без приборкання росії через Україну це неможливо. Тому ще трохи терпіння.