🔺Суми. Одеса. російські удари по цивільній інфраструктурі забрали життя сімох людей. ▪️У Сумах росія завдала удару керованими авіабомбами по людному району міста. Станом на зараз відомо вже про п'ятьох загиблих, серед них дитина. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Понад 30 постраждалих. Дві авіабомби влучили у місце, де в цей момент перебували цивільні, рухався громадський транспорт і автомобілі.Вибуховою хвилею пошкоджено багатоквартирні будинки. На місцях працюють всі екстрені та рятувальні служби. Усі постраждалі отримають необхідну допомогу.▪️Також росія знову атакувала портову інфраструктуру Одещини та цивільне судноплавство.Загинули двоє водіїв. Ще двоє людей отримали поранення. Пошкоджено цивільне торговельне судно під прапором Сент-Кіттс і Невіс. На борту виникла пожежа, яку оперативно ліквідували. Члени екіпажу не постраждали.▪️Вдень ворог наносив удари по Дніпетровщині, Харківщині, Донеччині, Запоріжжю. На місцях працюють всі профільні служби та органи для допомоги людям. росія системно б'є по житлових кварталах, транспорту, портовій та критичній інфраструктурі. Це цілеспрямований терор проти цивільного населення та чергове грубе порушення норм міжнародного права.
Два стратегічні рішення уряду для української цивільної авіації.1️⃣Затвердили Стратегію розвитку цивільної авіації України до 2030 року. Документ розробила Робоча група при Мінрозвитку.Усі ми розуміємо реальність, у якій сьогодні живе країна. росія продовжує масовані атаки, а безпекова ситуація не дозволяє відновити польоти цивільної авіації. Саме тому зараз не йдеться про відкриття повітряного простору. Йдеться про відповідальне планування майбутнього. Стратегія є частиною цього планування. Документ – частина наших євроінтеграційних зобов'язань та адаптації транспортної системи України до стандартів ЄС. Документ відповідає Національній транспортній стратегії України та стандартам Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Серед пріоритетів – модернізація аеропортів та аеронавігаційної інфраструктури, інтеграцію України до європейського авіаційного простору, розвиток мультимодального сполучення та впровадження сучасних стандартів авіаційної безпеки.2️⃣ Створили Міжвідомчий координаційний центр для підготовки відновлення авіасполучення. Світова система цивільної авіації докорінно змінюється під впливом нових безпекових викликів. Задача Координаційного центру – готувати нову архітектуру безпеки цивільної авіації та роботи аеропортів для відкриття повітряного простору. Координаційний центр забезпечить взаємодію органів державної влади, сектору безпеки і оборони, авіаційної галузі та інших учасників процесу.Наголошую: безпека залишається безумовною складовою відновлення польотів. Лише вона визначатиме, коли українська цивільна авіація зможе знову запрацювати. Наше завдання сьогодні — підготувати всі необхідні рішення.
Щодо реалізації комплексних планів стійкості регіонів та підготовку країни до опалювального сезону 2026/2027.▪️Планова готовність. Уже підготовлено понад 41 000 житлових будинків, понад 6 500 соціальних об'єктів, більше 5 200 котелень та понад 5 200 кілометрів теплових мереж.▪️Реалізація Планів стійкості. Захист критичної інфраструктури. Роботи на 110 обʼєктах вже завершено. Загалом заходи охоплюють 576 об'єктів енергетики, систем життєзабезпечення та залізничної інфраструктури.Продовжуємо розгортання розподіленої генерації. На ці цілі вже виділено понад 4.5 млрд грн. Встановлюємо блочно-модульні котельні, когенераційні установки, резервні джерела живлення. Сьогодні рівень забезпечення резервними джерелами живлення для об'єктів тепло- та водопостачання становить майже 77%.Із міжнародними партнерами посилюємо енергетичну стійкість громад. Уже поставлено десятки когенераційних установок, сотні одиниць теплогенеруючого обладнання та понад 1 100 дизельних генераторів для підприємств тепло- та водопостачання.Разом із тим ворог постійно змінює тактику, тож спільно із віськовими та Агентством відновлення постійно працюємо над вдосконаленням інженерно-технічних рішень.Робота триває.
День Конституції – фундамент української державності, збудований 30 років тому. Ми ще тоді засвідчили наше право бути собою, самостійно визначати власне майбутнє, берегти свою історію та шанувати своїх героїв.На цьому наголосив Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до Дня Конституції. Символічно, урочистості відбулися в Києво-Печерській лаврі. У ніч на 15 червня Росія завдала удару по Успенському собору, але наша святиня вистояла завдяки людям. Саме в такі моменти стає очевидним: сила Конституції України не лише в її статтях, а в єдності українців, які разом боронять свою державу, свої святині та своє право бути вільними. Це опори, на яких стоїть Україна.2026-й – особливий рік для нашої держави. Україна відзначає річниці ухвалення Конституції, створення ЗСУ, відродження державних символів і гривні, а вінцем цього є 24 серпня 2026 року – День Незалежності України. Тридцятип’ятиріччя відновлення нашої незалежності. Важливо, що у такий рік Україна зароджує нові, знакові елементи свого державотворення.Саме тому Президент вніс до парламенту законопроєкт про створення Українського національного пантеону. Це важливий крок для держави, яка поважає себе і своїх людей. Пантеон має стати місцем національної пам'яті, де будуть об'єднані імена всіх, хто в різні епохи боровся за Україну, творив її та віддавав за неї життя.Саме сьогодні у Києво-Печерській лаврі встановлено погруддя Івана Мазепи – державника, гетьмана, мецената і покровителя Лаври. Століттями росія намагалася вкрасти у нас цю постать, нав'язати міф про «зрадника» і змусити українців дивитися на власну історію чужими очима.Мазепа був і залишається одним із творців української державницької традиції. Повноцінний пам’ятник в столиці нашої держави стоятиме на бульварі Шевченка: де Ленін впав, міцно стоятиме Мазепа.Ми повертаємо собі свої імена, своїх героїв і свою історію. Бо сильна держава починається з пам'яті, поваги до власного коріння та вдячності тим, хто виборював право України бути вільною.Наш фундамент – тисячолітня історія, наша єдність і наші люди.І саме на цьому фундаменті ми будуємо майбутню європейську Україну.
Понад 1.5 млрд євро нових домовленостей, фінансування та анонсованих програм для відновлення України – один із головних результатів роботи Міністерства розвитку громад та територій на Ukraine Recovery Conference 2026, яка цього року обʼєднала понад 9 000 учасників. Це проєкти, які працюватимуть для українських громад.Серед ключових результатів:▪️524 млн євро – у межах Ukraine Infrastructure Facility на реалізацію проєктів муніципальної інфраструктури.▪️351 млн євро – на житлові програми: компенсації за знищене житло, пільгові іпотечні кредити для ветеранів, підтримку ВПО та розвиток соціального житла▪️Понад 212 млн євро інвестицій та близько 83 млн євро грантової підтримки – для реалізації проєктів українських громад і регіонів.▪️149 млн євро – на ремонт та відновлення автомобільних доріг▪️Ще 120 млн євро анонсовано на енергоефективне відновлення багатоквартирних будинків▪️Ще 100 млн євро анонсовано на нові проєкти у сфері водної інфраструктури▪️60 млн євро – перший транш майбутньої рамкової позики Європейського інвестиційного банку на розвиток прикордонної інфраструктури▪️36 млн євро – на програми екстреного відновлення▪️25 млн євро – на модернізацію систем водопостачання та водовідведення▪️Майже 18 млн доларів міжнародної підтримки залучили для реалізації нових проєктів Укрзалізниці ▪️3.1 млн євро – перші внески партнерів до Ukraine Transport Support Fund для підтримки транспортної інфраструктури України.Дякую всім міжнародним партнерам за підтримку та інвестиції в майбутнє України, в майбутнє Європи! Окремо - команді Мінрозвитку: це спільний результат!
Майже 18 млн доларів міжнародної підтримки залучили для реалізації нових проєктів Укрзалізниці під час Ukraine Recovery Conference 2026.Це рішення, які допоможуть одночасно посилити стійкість української залізниці в умовах війни та продовжити її інтеграцію до європейської транспортної системи.Найбільший пакет підтримки – 10 млн доларів США додаткового грантового фінансування в межах проєкту RELINC, який реалізується за підтримки Світового банку та Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF). Кошти будуть спрямовані на захист критичної залізничної інфраструктури, яка щодня працює під загрозою російських атак, забезпечуючи безперервність пасажирських перевезень, евакуаційних та гуманітарних рейсів.Ще близько 6 млн євро грантового фінансування залучаємо разом із PKP Polskie Linie Kolejowe S.A. у межах програми Interreg NEXT Польща – Україна 2021–2027. Проєкт передбачає модернізацію інфраструктури на лінії №101 у Верхраті та реконструкцію вокзалу у Львові із створенням повністю безбар’єрного простору: нових платформ, ліфтів, ескалаторів та сучасної інфраструктури для маломобільних пасажирів.Окремий напрям – підготовка до впровадження Європейської системи управління залізничним рухом (ERTMS). Разом зі Swedfund International AB залучаємо близько 1 млн євро грантового фінансування для розробки техніко-економічного обґрунтування та дорожньої карти впровадження ERTMS – одного з ключових елементів інтеграції української залізниці до єдиної транспортної мережі Європейського Союзу.Українська залізниця залишається основою логістичної стійкості країни. Вдячний міжнародним партнерам за довіру та підтримку цих стратегічних проєктів.
Одним із головних рішень на URC-2026 стало завершення формування Ukraine Transport Support Fund – нового міжнародного механізму, який допоможе швидше відновлювати та модернізувати транспортну інфраструктуру і прискорить інтеграцію України до транспортної мережі Європейського Союзу.Спільно з партнерами погодили та підписали декларацію про запуск Фонду. Про свою участь вже заявили Литва, Швеція та Норвегія – орієнтовно по 1 млн євро внесків кожна, а також Естонія – 100 тис. євро. Залучені ресурси спрямують на першочергові проєкти, визначені українською стороною: відновлення доріг, мостів, портової, залізничної, прикордонної та аеропортової інфраструктури, закупівлю спеціалізованої техніки, а також розвиток логістичних маршрутів, які зміцнюють економіку України та її зв’язок із європейськими ринками.Важливо, що Україна самостійно визначатиме пріоритетні напрями фінансування відповідно до потреб громад, тоді як операційний супровід Фонду забезпечуватиме литовська Central Project Management Agency (CPVA). Така модель поєднує українське лідерство у визначенні пріоритетів із незалежним міжнародним адмініструванням, що гарантує прозорість, ефективність реалізації проєктів і довіру партнерів.
Провели засідання штабу з підготовки житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 2026/27 року.▪️Це буде вже п’ятий опалювальний сезон в умовах повномасштабної війни. Росія продовжує атакувати об’єкти критичної інфраструктури, тому наше завдання – завчасно підготуватися до всіх можливих сценаріїв та забезпечити безперебійну роботу систем життєзабезпечення.▪️На засіданні заслухали стан підготовки до проходження зими Києва. Окремо доповіли керівники Харківської, Житомирської, Сумської, Полтавської, Київської областей – регіонів, які щодня перебувають під загрозою ворожих ударів і потребують особливої уваги під час підготовки до опалювального сезону.▪️Серед інших питань – розглянули загальний рівень готовності країни до зими, стан накопичення природного газу та інших енергетичних ресурсів. Також обговорили проблемні питання заборгованості та фінансово-економічного стану підприємств галузі. ▪️Уже підготовлено до роботи понад 2 590 котелень, майже 3 000 кілометрів теплових мереж та понад тисячу центральних теплових пунктів. На підготовчі та ремонтні роботи спрямовано понад 1 млрд грн.▪️Окрему увагу приділили реалізації проєктів розподіленої теплової генерації. Держава виділила 5 млрд грн на впровадження заходів стійкості, закупівлю та встановлення блочно-модульних котелень і посилення енергетичної автономності громад.Доручили забезпечити дотримання графіків підготовки до опалювального сезону, постійний моніторинг підготовчих робіт, а також посилити залучення міжнародної допомоги для підприємств ЖКГ. Крім планової підготовки до зими, реалізовуємо Плани стійкості, які збільшать автономність громад.
❗️Черговий цілеспрямований терор проти українських міст і мирних людей. росія вбила чотири людини в Києві, у Харкові - загинули пʼять рятувальників. Уночі росія випустила по Україні 611 дронів та 70 ракет.▪️Під масованою комбінованою атакою цієї ночі опинився Київ. Станом на зараз відомо чотирьох загиблих та про 30 постраждалих. Приношу щирі співчуття родинам. Пошкоджені житлові будинки, бізнес-центри, склади пошти, пам’ятки культури світового значення - Києво-Печерська лавра. Триває ліквідація наслідків та розбір завалів. ▪️Під обстрілами протягом доби перебував Харків. Болюча втрата п’ятьох рятувальників ДСНС, які загинули під час гасіння пожежі внаслідок повторного російського удару. Ще щонайменше п’ятеро отримали поранення. Щирі співчуття родинам загиблих героїв без зброї.Київщина, Дніпропетровщина, Сумщина, Запоріжжя, Херсонщина, Донеччина та інші області - також під ударами росіян. На місцях ударів працюють оперативні штаби, рятувальники, медики, комунальні служби та всі необхідні фахівці. Триває ліквідація наслідків атак, людям надається вся необхідна допомога.
росія не припиняє спроб знищити нашу енергетичну інфраструктуру. При цьому ворог постійно шукає нові шляхи та вдосконалює засоби ураження.Якщо раніше основними цілями були великі об’єкти генерації, то сьогодні дедалі частіше атакуються окремі елементи енергосистеми, заміна яких потребує значного часу та ресурсів.Це ще раз підтверджує правильність наших пріоритетів щодо захисту критичної інфраструктури. Разом із Агентством відновлення напрацювали нові рекомендовані технічні рішення з урахуванням актуальних загроз. Про це говорили під час засідання Координаційного центру з реалізації комплексних планів стійкості регіонів під головуванням Прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко.Протягом останніх трьох місяців ця робота триває безперервно. Дякую народним депутатам Верховна Рада України за рішення спрямувати додаткові 40 млрд грн на реалізацію планів стійкості. Разом з обласними військовими адміністраціями вже відпрацьовуємо порядок використання цих коштів та визначаємо пріоритетність робіт.Серйозні зауваження стосувалися Києва. Столиця досі не має затвердженого комплексного плану стійкості. Робота має бути переведена у чіткий документальний формат – з реальними графіками виконання, визначеними відповідальними особами, підписаними рішеннями та постійним контролем результатів.Також під час засідання представили зведений індекс стійкості регіонів. Це інструмент, який дозволяє об’єктивно оцінювати стан виконання заходів у кожній області.Працюємо над тим, щоб кожна громада була готовою до будь-яких сценаріїв.
TGLIST.COM.UA
