‼️Всіх їх згубить (чи вже згубила) одна яскрава риса характеру, яку вони демонстрували завжди (і демонструють далі) – це хитро…ть. Можете називати це пластичністю, гнучкістю, адаптивністю, однак як не крути у взаємодії військових з політиками – це хитро….ть 👈.⚠️«Переваги демократичних систем полягають не в їхній спроможності уникати поганих рішень чи то уряду, чи то командирів. Тут можна згадати про багато поганих рішень. ⚡️⚡️Перевага полягає в їхній спроможності визнавати ці помилки, навчатися та пристосовуватися. Закриті системи, у яких підлеглим не можна ставити незручних питань і в яких за самостійні ініціативи може загрожувати покарання, страждатимуть від оперативних проблем. 🔔Якщо ця книжка і дає якийсь урок, то він полягає не в тому, що цивільні та військові мусять триматися власних сфер впливу та не втручатися у сфери впливу інших, а в тому, що вони повинні постійно взаємодіяти одні з одними 🤝. Навіть якщо військові визнають критичну важливість цивільного контролю над збройними силами, вони мусять консультувати щодо реальності політичних цілей. Навіть якщо цивільні визнають важливість думок професіоналів, вони мусять перевірити, чи оперативні плани відповідають цим цілям ❗️❗️❗️.У вступі я визначав команди як владні накази. Для того, щоб вертикаль командування працювала, командири повинні покладатися не лише на формальну владу, яка приходить разом з позицією, але й на розуміння неформальних мереж, які забезпечують ефективну роботу систем, а також вони повинні розвивати взаємну довіру. 📣Старші офіцери від головнокомандувача й далі вчаться цінувати конкретних людей за їхню лояльність, але й також за їхню ініціативу та розум. 📣Так само підлеглі вчаться з обережністю ставитися до начальників, які демонструють неадекватне розуміння обставин, у яких вони діють, через що від них вимагають здійснити нездійсненну, незаконну чи потенційно самовбивчу місію. Поваги до вертикалі командування, посиленої імперативами військової дисципліни, може виявитися недостатньо для ефективного виконання наказів. ‼️Ті, хто віддають накази, повинні мати авторитет, який викликає повагу серед колег і підлеглих. Авторитет – це те, що потрібно заробити, а не сприймати за щось належне, і це стосується як цивільних, так і генералів» 👈.– Лоуренс Фрідман (Командування. Політики військових операцій від Кореї до України, 2025. С.669-670).Взаємодія військово-політичного держави 🇺🇦, що воює за свободу і буквально за виживання нагадує корабель, де сліпі картографи 👑 малюють маршрут крізь скелі, а капітани 🫡, замість того щоб підняти тривогу, мовчки ламають свої компаси, аби вони показували «правильний» напрямок. У такому плаванні честь офіцера стає баластом, скинутим за борт, а довіра тоне першою, бо екіпаж розуміє: кораблем керує не зірка в небі, а страх перед тими, хто ніколи не тримав штурвала.Біда в тому, що вона гробить спочатку армію, а зрештою і саму державу.☝️P.S. Олово – це не залізо ⚠️.