Я довго відкладав Oxenfree. Завжди було щось цікавіше за неї на моєму радарі. Але нещодавно, під час однієї із довгих поїздок, я пройшов її на свічі і отримав багато задоволення, хоч і не без нюансів. ‍ Взагалі, спочатку я хотів сварити гру за неглибокий ігровий процес на фоні цікавих наративу та атмосфери. Проте потім задумався, що саме робить ці сторони твору такими, та зрозумів, що це ігрова механіка. І на мою думку, вона є найцікавішим аспектом гри.Тут дуууууже багато діалогів. Не дивлячись на те, що у типажах персонажів прослідковуються класичні горорні тропи, вони всі харизматичні, і що ще веселіше, майже не затикаються. У будь-якій іншій відеогрі мене б це дратувало, особливо якщо це відволікає від ігрового процесу. Але у Oxenfree діалоги це і є ігровий процес, бо протагоністка також балакуча. Або ж ні. Це вже залежить від гравця.Бачте, впродовж гри, завдяки всій цій купі діалогів у вас буде безліч можливостей виговоритись від імені головної героїні, використовуючи один із трьох варіантів відповідей, що ситуативно з'являтимуться під час діалогів та навіть поза ними. Тобто, ви не лише реагуєте на сказане іншими персонажами, а і можете ініціювати діалоги, чи говорити в пустоту, коли ніхто не чує. Крім того, ваші діалогові опції не чекатимуть, поки ви визначитесь. Розмови у грі бувають дуже жвавими і, як у реальному житті, є ситуації коли ви можете перебивати когось, не встигнути відповісти, або навіть сказати перше, що прийшло на думку, бо спішили вибрати одну із опцій, не прочитавши всі. Така система створює неймовірний ефект занурення у діалоги із ігровими персонажами, адже говорити (чи ні), ви можете не лише під час беззмістовних душевних балачок, а і в стресових ситуаціях. Особливо мені запам'ятався момент, коли персонажі загадковим чином розділились і, опинившись у різних кінцях острова, ледве змогли зв'язатись одне із одним по телефону. З острахом того, що зв'язок скоро обірветься, гравцю в цей момент потрібно вести діалог із двома персонажами на різних лініях, перемикаючись між ними, та намагаючись витягнути максимум інформації за короткий проміжок часу. Поки дзвінок, звісно ж, не обривається безповоротно.Але крім зануреного перебування у ігровому світі, ця система дарує також і достатньо агентності. Адже сказане, чи не сказане, гравцем має вплив на долі всіх ключових персонажів, що випливає у непогану кількість варіацій закінчення гри. Головна героїня говорить лише тоді, коли захоче гравець і лише те, що він вибере. А його вибір, в свою чергу, впливає на ігровий світ. Через що, комунікація була для мене не лише способом наративу, а і головним елементом гри в Oxenfree.А які ще "діалогові" відеоігри ви можете пригадати?#думки