Друже Назар Приходько пише про відсутність нашого бачення закінчення війни з одного боку, та зайву гуманність з іншого. Не можу не погодитись. Можливо не так радикально, що відсутність бачення закінчення війни дорівнює бажанню її продовжувати. Проте не без дивних речей, які скоріш пов'язую з відсутністю централізованої стратегії. Простий приклад. Бензин та #ПаливнаКриза. Полювання за бензовозами - це вірне рішення. Проте. Уражено складів та нафтобаз на території Маріупольського та Новоазовського регіону - нуль. А пальне, яке наповнює Маріуполь зберігається тут. Чому так? Тому, що немає цілі. Відповідно - задачі. Питання номер два - АЗС. Я вже наводив десяток критичних АЗС, які кардинально змінять картину логістики. Знаєте скількі уражено? Одна і та скоріш російським РЕБ. Пошепкі мої джерела кажуть - не розуміємо чому немає команди. Ми винесемо за добу все в нуль 🤷 Удари по мостах (теж малював) - зупинились. Удари по залізниці (Волноваха, Маріуполь, Іловайськ) - теж. Все це як лоскутне покривало виглядає. От тут робимо, а тут то забули, то кинули, то не продовжили. Чому так - питання. Не питання одне - це треба змінювати. Як з НПЗ. Взяли та довели до кінця. Або з WB. Інакше результату не буде. І так. В Маріуполі немає електрики та води. Проте з бензином проблем співставних з іншими регіонами - немає. Чому? Є над чим подумати.