01.10.2025 року Національний заповідник «Хортиця» спільно з Державною екологічною інспекцією Південного округу провів обстеження водойми, що є частиною озера Головківського, та здійснив відбір проб води для оцінки її хімічних і біогенних показників. Результати досліджень засвідчили: усі показники знаходяться в межах сезонної норми.У відповідь на повідомлення в соціальних мережах про «зникнення озер» пояснюємо наступне.У сучасному світі людина активно впливає на довкілля. Оскільки всі його компоненти взаємопов’язані, зміни в одній ланці природного комплексу неминуче тягнуть за собою зміни в інших.Так, унаслідок будівництва Каховської ГЕС у 1955–1958 роках було створено Каховське водосховище, яке затопило унікальний природний і культурний комплекс – Великий Луг. Під товщею води опинилися не лише сакральні для українців історичні землі, а й цілі ландшафтні системи: річки, протоки, озера, болота, заплавні ліси, степи та луки. Острів Хортиця, розташований у верхів’ї водосховища, теж зазнав значного антропогенного впливу.Водночас за майже 70 років існування Каховського водосховища на його території сформувалися нові біотопи, зокрема водно-болотні комплекси. Одним із них став «Озерний комплекс» Хортицької заплави, що займав понад 200 га, із яких майже половину становили водойми – озера, протоки та штучні канали, пов’язані з Дніпром. Постійна зволоженість і періодичні затоплення створили умови для формування своєрідного геокомплексу з унікальними флористичними та фауністичними характеристиками.6 червня 2023 року після підриву окупаційними військами Каховської ГЕС відбулося неконтрольоване осушення території Каховського «моря». Рівень води різко знизився, і розгалужена система водойм «Озерного комплексу» південної Хортиці майже повністю зникла. Озера міліли, втрачали сполучення з Дніпром і перетворювалися на ізольовані калюжі. На сьогодні з усього комплексу збереглася лише одна залишкова водойма – глибока частина озера Головківського. Вона ізольована від інших водойм, поступово зменшується внаслідок випаровування, підземного стоку та інших чинників. Тривалість її існування залежить від поєднання природних і антропогенних факторів.Зникнення звичної для нас картини болісне, однак це частина природного процесу екологічної сукцесії - послідовної зміни біоценозів, які виникають на одній і тій самій території внаслідок дії природних чинників та впливу людини. Озера поступово замулюються, заростають рослинністю, змінюючи свій вигляд і функції. Спершу прибережні ділянки займають вологолюбні рослини, а згодом озеро може перетворитися на болото чи луг. Так відбувалося й у минулому – саме тому водойми, відомі нам із описів та карт до створення Каховського водосховища, сьогодні відсутні.Слід пам’ятати: природа здатна відновлюватися, але вимагає дбайливого ставлення. Великий Луг уже пережив дві катастрофи, що докорінно змінили його екосистеми – створення водосховища та його зникнення. Наше завдання – не допустити третьої трагедії, яка може остаточно знищити унікальну природну спадщину.у дописі використано матеріали наукового співробітника Національного заповідника "Хортиця"Ірини Міхіної.