Пам'ятаєте, як в дитячому садку вихователька ставила нас по парах перед тим, як група мала кудись іти? Щоб ніхто не загубився і було легше рахувати дітей. Зараз у нас дуже схожі вайби, тільки тепер це називається "ходьба в строю", наша "вихователька" іноді матюкається і фраза "курити в строю заборонено" звучить частіше, ніж в садочку) 😁Наш "клас" теж складається з +- 30 людей, тільки тепер це взвод.Замість слова "перерва" інструктори так і кажуть: "10 хвилин перекур".Що мені було трохи незвично: тут  нема домашнього завдання і повноцінної перевірки засвоєного матеріалу. Вона не відсутня повністю, але дуже поверхнева. Нема підручників чи додаткових матеріалів. Є тільки інформація, яку ти почув/записав безпосередньо під час заняття. Ти маєш бути сам реально зацікавленим у цьому.Доступ до телефонів і інтернету теж обмежений. Та і коли він з'являється, то геть не до самоосвіти. Навіть якби були підручники, то коли їх читати? Вільний час є, але він майже весь йде на побутові справи.Якби інструктори повноцінно перевіряли попередній матеріал, то бзвп зайняло б вдвічі більше часу. Воно і так збільшується в тривалості з кожним роком. Інструктори ледве встигають дати навіть базову інфу по темі, бо все-таки літера "б" в "бзвп" – це "Базова".Тому реально навчитися чомусь можуть тільки ті, хто самі цього хочуть. Таких досить мало, бо ніхто не змушує. В ідеалі треба після закінчення бзвп брати в одну руку конспект, в іншу руку інтернет, і заповнювати всі прогалини.Добре це чи погано, я не знаю.p.s. це стосується тільки теоретичних занять, з практичними все інакше