На початку ХХ століття Жорж Брак і Пабло Пікассо винайшли термін «колаж» для позначення техніки вирізування та наклеювання елементів вже наявних зображень або тексту і подальшого їхнього перекомпонування для створення абсолютно нової ілюстрації. Подібно до того, як художник обирає фарби, а тесля — інструменти, художники-колажисти використовують компоненти на власний розсуд й обирають різні матеріали для складання нових зображень, які часто мають мало спільного з оригіналами.

Після того як Пікассо та Брак ввели колаж у мистецький мейнстрим, ще на початку 1920-х років митець Курт Швіттерс почав експериментувати з цією технікою, зокрема використовував у своїх роботах деревину. Колаж набув ще більшої популярності під час руху попарту, після того, як гіганти мистецтва, зокрема Енді Воргол, Роберт Рошенберґ та Річард Гамільтон, використали його у деяких масштабних творах. У 1960-х роках колажі також почали зʼявлятися в рекламі та на обкладинках музичних альбомів. Один із відомих прикладів — обкладинка альбому Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band гурту The Beatles, виконана Пітером Блейком. Ця тенденція збереглася і донині: частково апокаліптична, частково сюрреалістична картина Цунехіса Кімури «Місто вітає свіжий ранок» була використана на обкладинці музичного альбому Zonoscope гурту Cut Сору 2011 року.

У книзі «Виріж це: Сучасний колаж у графічному дизайні» йдеться про пʼятдесят міжнародних творчих студій та окремих митців, для яких колаж — ключовий компонент роботи.

Креативні студії, представлені в цій збірці, створювали візуальну продукцію для широкого кола клієнтів, зокрема для Nike, American Express, Sony PlayStation i The New York Times. Чудова книга з великою кількістю робіт для творчої надивленості та натхнення.

#щопрочитати

〰️  Муза&Селінджер