Поет Шарль Бодлер вважав, що хоча денді й не обовʼязково володіти справжнім багатством, але необмежений кредит йому конче необхідний. Адже елегантна людина ніколи не задовольняється найнеобхіднішим, їй не менш за повітря, яким вона дихає, потрібен достаток, що уможливлює екстравагантність. Подейкують, що Бо Браммел (відомий денді початку 19 століття) омивав свої черевики шампанським і щодня змінював по три комплекти бездоганно білої білизни - розкіш вищого ґатунку, адже прання, крохмалення і прасування тоді вимагало значно більше часу і грошей, ніж сьогодні.У наш час, як вважає бельгійська письменниця Амелі Нотомб, такі екстравагантні люди можуть собі дозволити шампанське лише через день. І хоча в будинках Цюріха маленька пляшка «Вдови Кліко» завжди стоїть охолодженою напоготові, шампанське там теж пʼють лише через день. Проблеми з шампанським - це уособлення проблем з розкішшю.Але сьогодні не знайдеться такої екстравагантної людини, яка 6 вважала шампанське засобом для догляду за взуттям. Вже наприкінці 18 століття білосніжна білизна як нова розкіш витіснила часто зношений і заплямований оксамит і шовк барокової епохи. Цікаво, чи наслідував президент США Джон Кеннеді Красунчика Браммела своїми білосніжними накрохмаленими сорочками, які він змінював по кілька разів на день? Навіть рятуючись від кредиторів, Бо Браммел мав стати взірцем денді, чиє абсолютне відчуття елегантності часто доводило їх до банкрутства.Фрагмент з книги "Елегантність" Барбари Фінкен#щопрочитати 〰️   Муза&Селінджер