ПРО РАДУ ТА ЛІТАКИ. Дуже багато питань від друзів плану - "Чого ти з кілочка зірвався"? Справа не в мені - справа у підході наших роботодавців до нашої країни. Не я один подав заяву на звільнення - майже половина "молодіжки" та третина нашого відділу. Чому? Подробиць не буде доки не звільнився, але можу сказати одне. Ми мали не шанс - просто майже все було готове до того, щоби українці отримали у масі доступ до якісного новинного контенту на різних загальноукраїнських і не тільки платформах. Не сталося... Доки ще. Чому? Тому що "не на часі" - "Ситуація на фронті та в тилу важка, підривати залишки внутрішньополітичної стабільності в Державі не можна, бо ви можете втратити не тільки відносну стабільність, але й державність взагалі". Це позиція нашого головного союзника... Вони пречудово розуміють - наскільки слаба, бездарна, непрофесійна та інфантильна наша влада, але... Краще з нею ніж з анархією - змінювати її доки ще нема на кого. Ми українці хоч і на службі не тільки України. І ми бажаємо здійснити хоча б перші кроки до якісного та незаангажованого мовлення. Бо подальше замовчування стану справ у Державі, на нашу думку, не призводить до покращення ситуації - тільки до погіршення. Наші так звані "опозиційні канали" охоплюють лише 11 відсотків загальноукраїнської аудиторії та по суті не впливають на суспільну думку - їм довіряє та до них дослухається абсолютна меншість населення України. Ситуацію потрібно змінювати. Наші думки не збігаються - роботодавці вважають аргументи ОПУ більш переконливими ніж наші аргументи... Вийшов конфлікт... Вночі нас попросили залишитися. Всіх. Сказали, що після виборів у США ситуація може "радикально змінитися", просять працювати до перемир'я та до майбутніх виборів... Висказався... Вдень буде "Чорна рада". Ті, хто подав заяви на звільнення, працюють не за гроші - за ідею. Я не виключення - я зможу своєю головою та руками заробити на гранд-шмат хліба з маслом і на інший роботі. "Мені за Державу образливо". Як рішать люди, так і буде - я майже напевно залишуся. Думаю що ми у більшості залишимося. Надія помирає останньою. Чекаємо на зміни. Всё накрылось медным тазом. Но покуда тлеет разум, Ощущения конца Всё же нету до конца. Ну і на останок. Я просив не чекати на швидкі результати у боротьбі нашої авіації з носіями КАБів. Люди ж їх чекають і роздратовано питають - "де наші "16ті", в чому справи, чому не воюють"? Проблеми дві. Перша, головна - проблеми з технічним станом шведського літака дальньої розвідки який базується не в Україні, але працює нашому небі - результати двох перших днів його роботи виявили "певні технічні негаразди" і необхідно їх виправити щоби "очі 16-х" бачили добре. Кажуть що потрібні ще мінімум два тижні. Друга - недостатня підготовка нашого екіпажу, шведи вважають що він повинен ще вчитися та здобувати досвід у небі України, зокрема у взаємодії з льотчиками 16-х. Це все наші проблеми - екіпажі готують не по повній програмі... З гарних новин - Нідерланди та Норвегія купують для літаків що нам надали та планують надати, скажемо так, "необхідне обладнання та озброєння для вдалої протидії російський авіації". Ну а про "комплексний підхід" у боротьбі з бидлостаном взагалі ми поговоримо згодом, якщо я залишуся по підсумках нашої "Ради". У мене все. Маю надію що до зустрічі.