Україна своєю стійкістю "поламала" ставлення до неї як до набридливої жебрачки, ставлення, яке існувало ще рік тому. Європа, окрім двох "членів", відкрито декларує необхідність безумовного включення України у будь які європейські безпекові конфігурації. Спроби "доламати" Україну з боку США марні і це чудово розуміють у "башті" Держсекретаря. Опитування майже у всіх країнах Європи показує зростання негативного ставлення до США. Станом на зараз навіть ультраправі сили типу НО у Франції та Reform UK у ВБ виступають за посилення тиску на путіна. До Європи важко, але дійшло, що тільки сильна Україна може бути надійним гарантом не власної безпеки - безпеки Європи. Зростаюча нахабність Зеленського, за яку йому часто, і часто справедливо, "прилітає" виправдана - Україна починає диктувати свої вимоги у безпекових питаннях. Так, політика Зеленського та його команди на дипломатичному фронті непослідовна та хаотична, її шарахає від крайнощі до крайнощі. То ми вимагаємо залучення  адвокатів у особі Макрона, Мерца та Стармера щоби протистояти тиску Трампа, то погоджуємося на виключення Європи з мирних переговорів, а зараз жаліємося на таке виключення. То ми звинувачуємо Китай у всіх смертних гріхах, то намагаємося досягти з ним порозуміння...  Все ж маю надію на те, що здоровий глузд та виключний прагматизм на основі власних національних інтересів візьмуть гору у головах Зеленського та наших можновладців і ми будемо грати у свою гру на всіх фронтах, у тому числі на китайському.  Пробачте за "багато букафф". Розумію, що будуть питання. Завтра вдень буду на них відповідати до "повного з'ясування обставин". Тихої, по можливості, ночі. Бережіть себе..