КОЛИ НОВИНИ НЕ В РАДІСТЬ. Важко писати про гарні новини на зовнішньополітичному фронті у той час, коли гинуть твої учні. Гинуть, коли йдуть на вірну смерть виконуючи накази, які я особисто вважаю злочинними, накази  "великих погонів", які рік як забули відвідати відданий під їх опіку шмат фронту, накази, які ретранслюють командири - "ухилянти від фронту" нижчої ланки які забули як виглядає ЛБЗ. Гинуть пацани, котрих навчав, яким бажав дожити до кінця війни, з якими обіцяв разом випити після неї розового чи вишневого лікера власного виробництва...  Щодо обстрілу скажу так. Одеса, Шостка, Павлоград - ключові хаби постачання ЗСУ на Херсонському, Запорізькому, Сумському та Покровському нарямках. Куди били та чому - ясно і дитині. Не забули про підприємства ОПК. Дуже хочеться видати у прямий ефір все, що я думаю про наше Міністерство Хаосу та Презентацій з невідповідною назвою МОУ, про наші "великі погони" та й про невеликі теж, про бездарну та брехливу владу України. Написав допис - сховав. І Неті заборонив публікувати. Не знаю, чи надовго мене вистачить...  Новин багато, новини для нас дуже гарні, новини з Японії, США, Німеччини, ВБ, Франції. Але вони не можуть перебити біль від втрат. Пробачте мене, але сьогодні дописа про них не буде - у мене день жалоби. Хочу піти у ліс під дощ і не бачити нікого. Завтра вранці все дам.  Бережіть себе. Цей обстріл - лише прелюдія. Будуть ще, один по Києву. Я про це попереджав, про це попереджають американці. Ховайтеся, якщо є така можливість. Хоча знаю, що рекомендація дурна - у нас у селі  і ховатися  нема де. Пробачте за негатив - я жива людина і бувають хвилини, коли від втрат хочеться вити. До завтра. До гарних новин.