“Для Мікановського історія простору, що називається “Східна Європа” — це історія про множинність, величезну несхожість і водночас про спільний досвід; про територію, що стала домівкою для значно більшого різноманіття, ніж Західна Європа. Автору вдалося добре показати, як із цієї строкатості твориться певна єдність, яку всі заперечуватимуть, але яка, попри все, існувала — принаймні до Другої світової війни. Євреї, поляки, українці, роми, німці — і це лише на одному маленькому клаптику Східної Європи, що зветься Галичина. Східна Європа Мікановського — світ фронтиру: від перетину релігій до спільнот номадів та єретиків. Дуже динамічний регіон, якому бракує стабільності та сталості. Також це світ великих імперій та малих народів, столітнього ворогування та водночас співпраці; місце, де кожен народ має свої межі, які майже ніколи неможливо провести точно”, – йдеться в рецензії історика Олександра Сапронова на книгу Якуба Мікановського “Прощавай, Східна Європо”.Що таке Східна Європа сьогодні — геополітичний термін, спадок “залізної завіси”? “Інша” Європа чи територія з безліччю кордонів, яких насправді не існує? Де цей простір починається і чи є в нього кінець?Якуб Мікановський ставить перед собою амбітне, навіть неможливе завдання — розповісти історію регіону, якого, за висловом самого автора, “більше не існує”. Складно визначити точний жанр цього дослідження, адже оповідь злітає від макро- до мікрорівня, переповідаючи місцеві легенди нині зниклих сіл у межах охоплення великих історичних розломів. Поєднання локальної та глобальної історії, етнографії, фольклористики та релігієзнавства — ось ключ до розуміння того, що очікує читача.Читайте більше в огляді на видання ↓https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/biografiia-zniklogo-svitu-skhidna-ievropa-iakuba-mikanovskogo/