“Наче в тих картинах змальоване його власне життя, наче у вислові обличчя його жінки відбивається етап його власного пережиття, зафіксований у кольористичній парафразі. З огляду на це найзамітнішою є картина “Моя муза” 1910 року”, — так охарактеризував образ дружини, зображений на полотнах Олекси Новаківського мистецтвознавець Володимир Сас-Залозецький. У цій картині художник гармонійно поєднав жіночу постать Анни-Марії Пальмовської в українському національному одязі з готичною архітектурою коридору Краківської академії мистецтв та з класичною скульптурою Афродити Милоської. Доля портрета із символічною назвою "Моя муза" сьогодні достеменно невідома. Вона зникла після виставки "Образотворчого мистецтва Західних областей України і народної творчості гуцулів", яку у 1940 році до річниці приєднання західноукраїнських земель до СРСР організували в Державному музеї нового західного мистецтва у Москві. Дружині Олекса присвятив низку психологічних портретів і символіко-алегоричних полотен, а також сотні рисункових начерків. “Я не знала більш гармонійного подружжя…Вмів злучити в собі батьківську любов і найніжніші почування коханого чоловіка. Вмів зійти до уровеня духа своєї вихованки-дружини і двигав її на крилах мистецтва у свої світи. Вона вірила в нього безмежно, був для неї всім і була дуже щаслива… Була йому натхненням, музою, розрадою … Чим була для нього, це висказав у своїх образах…”, — зауважувала культурно-освітня діячка Ольга Дучимінська.Про музу Олекси Новаківського читайте у матеріалі на нашому сайті → https://bit.ly/4oiXofZ