“Що означало взяти шлюб у селі XVII–XVIII століть? Соціально це підтверджувало дорослість та самостійність. Одружуючись, молодий чоловік переставав бути парубком чи робітником на обійсті свого батька: він сам ставав господарем. Подібно молода жінка, виходячи заміж, з особи в статусі майже прислуги перетворювалася на господиню разом з усіма притаманними її становищу обов’язками та привілеями. Однією з найвиразніших норм подружньої любови в селі була солідарність у праці. Випробуванням взаємного кохання у подружжі було узгоджене й сумлінне виконання своїх обов’язків, домовленість щодо витрат і заощаджень, спільна відповідальність за стан господарства. Саме чоловік був відповідальним за те, щоб вдома було що їсти. Голод, спричинений його безгосподарністю чи безвідповідальністю, ставив під сумнів існування шлюбу.. У 1701 році Григорій Пократка з Чукви невдовзі після одруження на шість тижнів залишив свою дружину, а під її опікою своїх дітей від першого шлюбу, сам же найнявся працювати фірманом. Проте він не приготував для неї достатньої кількості їжі й палива (а це була зима), тому дружина покинула дім (і дітей) та повернулася до свого батька. Сільський суд, звісно, покарав її за те, що покинула пасинків напризволяще, але ще суворіше засудив Пократку, який, «поїхавши на такий довгий час, своїх господиню і власних дітей залишив у великій скруті». Оскільки обов’язком чоловіка було забезпечувати харчами, то дружина повинна була раціонально ними розпоряджатися. Кшиштоф Барлоґ, заможний селянин із Блажової, посварився з жінкою, бо те, «що мала би зберігати [з] праці свого чоловіка, то вона розкидає статки, як [він] виїде в дорогу, тоді вона проводячи зібрання, колядки з музикою приймаючи в домі, […] дійшов до правди, приїхавши з дороги, знаючи, що залишив, і збіжжя, і з мастидла, то все швидко пішло». Як виявилося, за його відсутности дружина вела досить жваве товариське життя в колі сусідів і родичів, використовуючи домашні запаси їжі. Такий брак ощадливости чоловік однозначно сприйняв як явне порушення норм подружнього співжиття”.Якою була модель селянського шлюбу? Дізнавайтеся у книзі Томаша Вісліча “Любощі. Шлюб та сексуальне життя селян Речі Посполитої XVII–XVIII століть” → https://bit.ly/3V8yO4I