Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Локальна історія
Añadido 14 jul. 2024

Локальна історія

@LocalHistoryUA
Número de suscriptores: 3 940
Fotos: 2,940
Videos: 310
Enlaces: 3,460
Descripción:
Дайджести кращих історичних статей тижня, а також давні світлини, архівні матеріали, відеоінтерв'ю зі світовими істориками, підбірка кращих репортажних фото та багато іншого цікавого
Fuente

Локальна історія | Про Чернігів треба розповідати щонайменше від великого потопу”, — вваж...

Logotipo de la comunidad de telegram - Локальна історія Локальна історія @LocalHistoryUA
636 Vistas/Alcance 2025-01-24 14:05 Mensaje №4026
“Про Чернігів треба розповідати щонайменше від великого потопу”, — вважає археолог та науковець Юрій Ситий. Ми прогулюємося найдавнішою частиною Чернігова — Дитинцем. Це виступ над правим берегом Десни, з якого місто власне виникло й розрослося. Юрій — середнього зросту, швидкомовний. Його відчутне "акання" натякає на південніші говірки области. Говорячи про великий потоп, досліднику йдеться про небачені повені під час останнього танення льодовиків: коли зникали крижані масиви, що наростали понад двадцять тисяч років. Так і утворився цей вал у Чернігові.Щоби стати археологом і досліджувати княжий період у Чернігові, треба не так і багато. Юрію вистачило трьох збігів: народитися в Чернігові, тішитися намистиною, знайденою, у чистому зораному полі й наприкінці 1970-х піти до археологічного гуртка, де з дітьми займалися два імениті чернігівські дослідники — Герард Кузнєцов і Олександр Шекун. У 1985-му на розкопках біля колишнього князівського двору Юрій дістав із землі велику брилу: це був шмат суцільної ерозії. Він взявся обтинати ще нічим не примітну знахідку невеличким ножем. Поволі вималювалися дужка, циліндр і зламаний ключ. Це був замок. Дослідники припустили, що він від воріт княжого двору, оскільки їхні залишки також там лежали. Пізніша реконструкція підтвердила це припущення. Замок був свідком монгольської навали 1239 року. “Ймовірно, коли монголи штурмували місто, вони обірвали ланцюг замка, у якому оборонці попередньо зламали ключа, аби не можна було відімкнути. Потім ворота впали, почалася пожежа, впала і свинцева покрівля церкви”, — пояснює Юрій Ситий.Під цим самим завалом під час тих самих розкопок археологи відкопали ще більше: "чернігівський скарб", як його називають у професійних колах. Там були срібні прикраси, а головне — чаші. "Чернігівський скарб" зберігають у Чернігівському історичному музеї. Проте під час війни експонати задля безпеки заховали. Та не всім вагомим чернігівським знахідкам судилося залишитися тут. Дещо вже століттями перебуває в Москві.Читайте більше у матеріалі ↓https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/skarbi-zemli-chernigivskoyi/