Як знецінити вічне кохання? Або чому діаманти тепер продають у супермаркеті по ціні піци.

Зручно вмостившися на своєму експертному дивані (який з роками виглядає куди надійнішою інвестицією, ніж дорогоцінні камені), роздивлявся один показовий графік з "Х".

Всі знають правило: обручка має коштувати мінімум дві ваші місячні зарплати. Ну і знамените гасло "Діаманти – це назавжди" (A Diamond Is Forever).

Звідки це пішло? Насправді це не вікова традиція, а геніальний маркетинг від компанії De Beers. Правило "однієї зарплати" вони запустили ще в 1930-х, а гасло "Діаманти – це назавжди" вигадали у 1947-му. А у 80-х маркетологи не посоромилися і підняли планку до двох зарплат. До цього більшість американських наречених ВЗАГАЛІ не бачили діамантів.

Понад століття De Beers керували ринком як хотіли, контролюючи на піку до 90% світової пропозиції. Схема надійна як двері: падає попит – вони ховають діаманти в лондонських сховищах, створюючи дефіцит. І чекають, поки ціни відростуть.

Ця монополія трималася 80 років, бо кількість шахт на планеті фізично обмежена. Але в гру вступили китайські та індійські виробники.

Вони почали масово вирощувати діаманти в лабораторіях (Китай лідирує в HPHT-пресуванні, Індія – у CVD-вирощуванні з газу та огранюванні). Виявилося, що на землі просто немає такого підвалу, куди можна заховати безперебійний випуск цілого заводу.

Найцікавіше для нас, диванних експертів: ці "лабораторні" камені – точно такий самий вуглець. Їх оцінюють ті ж самі лабораторії, і жоден ювелір у світі не відрізнить їх від вашої "природної" обручки без спецмашини.

До чого це призвело? Walmart зараз спокійно продає сережки зі справжніми вирощеними діамантами на півкарата (у дешевому сплаві, але все ж!) за... 12 доларів. Це не опечатка. Для елітарності це звучить як вирок.

Погляньте на прикріплений графік специфічного торгового кошика необроблених алмазів. На піку у 2011-му показник становив 8 200, коридор підтримки тримався на 4 800 – 5 000. Зараз він рухнув до 2 500. Це мінус 70%. І хоча індекси на кшталт IDEX мають іншу шкалу, тренд всюди один – глибоке піке.

Оптовий ринок несертифікованих лабораторних діамантів пробив дно, обвалившись на 96% – до 100 доларів за карат. Реакція миттєва: за даними The Knot, у 2025 році 61% проданих обручок мали лабораторні камені (зростання на 239% з 2020-го). Навіть у De Beers середня ціна продажу за рік впала на 32%, до 105 доларів за карат.

Фінал цієї історії успіху? Anglo American (власники De Beers) за останні роки списали збитків на астрономічні 6,8 мільярда доларів. Зараз циркулюють чутки, що бізнес намагаються розпродати на металобрухт приблизно за 1 мільярд (хотіли більше, але черги з покупців немає). Вдумайтеся: у 2001-му компанію оцінювали у 18 мільярдів доларів, а ще у 2011-му – у 13 мільярдів.

А думка експертного дивана (блін, все переплутав – диванного експерта) наступна: камінці із землі залишилися такими ж, як і завжди. У дефіциті був лише маркетинг, яким володіли De Beers. А маркетинг не виживає, коли в супермаркеті висить цінник "$12" за діамант.

Що ви думаєте? Готові купувати штучні діаманти, чи "справжнє кохання" вимагає каменів, які треба обов'язково копати в землі? Пишіть у коментарях, скільки коштувала ваша обручка!
Петер Чернишов