▪️ § 371 — змова. До 5 років; §§ 1956–1957 — відмивання коштів. До 20 років;

▪️ 50 U. S. C. § 1705 (IEEPA) — сприяння операціям, що порушують санкції. До 20 років і штраф до 1 млн дол.;

▪️ § 219 — діяльність посадовця як агента іноземного принципала. До 2 років.

Це ж стосується й оплати весілля: якщо буде встановлено, що вона мала на меті вплинути на рішення посадовців, це хабарництво за § 201(b), до 15 років.

⚖️ БЕССЕНТ

Бессент керує Мінфіном і OFAC, який видав ліцензію № 135. Він публічно заявив, що ліцензія законна, а ні закон 2022-го, ні новий закон Грема нічого не забороняють, але публічного правового обґрунтування Мінфін не оприлюднив.

Якщо буде встановлено, що ліцензія діє всупереч закону й що вищі посадовці це знали, є підстави для звинувачень за:

▪️ 50 U. S. C. § 1705 (IEEPA) разом з 18 U. S. C. § 2 — співучасть у порушенні санкційного режиму. До 20 років і штраф до 1 млн дол.;

▪️ 18 U. S. C. § 371 — змова з метою обману США й перешкоджання виконанню закону. До 5 років;

▪️ імпічменту за «тяжкі злочини і проступки» (Конституція США, ст. II, розд. 4).

Сам закон 2022-го кримінальних санкцій не містить, тому відповідальність виходить через IEEPA й указ № 14066. Строк давності за федеральними злочинами — п'ять років (18 U. S. C. § 3282). Це означає, що закон, який хтось порушує сьогодні, може відповісти вже наступної адміністрації.

🏛️ ВІДПОВІДЬ УКРАЇНИ: ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО УГОДУ ПРО НАДРА

Ключове: це відповідь на погрози припинити продаж зброї й передачу розвідданих, а не остаточне рішення.

Основа. Угода про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови (30.04.2025) у преамбулі каже, що сторони прагнуть не допустити вигоди від відбудови для «тих держав та інших осіб, які діяли вороже проти України». Бессент тоді пояснював: жодна держава чи особа, яка фінансувала чи постачала російську військову машину, не отримає вигоди. Ліцензія № 135 робить протилежне. Угода також описує себе як зміцнення «стратегічного партнерства». Погрози розвідданими й зброєю суперечать самій цій логіці.

Закон про ратифікацію № 4417-IX (законопроєкт № 0309) Рада ухвалила 8 травня 2025 року 338 голосами, а Президент підписав 12 травня. У самому законі Рада записала: на момент ратифікації вона не отримала тексти Угоди про обмежене партнерство та інших пов'язаних угод, і ратифікація не означає їх схвалення. Тобто парламент голосував за рамкову угоду, не бачивши документів, які визначають, як працюватиме Фонд: хто ним керує, як ділять прибутки, на яких умовах.

Конституційні підстави й компетенція Ради:

▪️ Ст. 13: надра — об'єкт права власності Українського народу, а власницькі права від його імені здійснюють органи влади. Орган влади не має права розпоряджатися ними на умовах, які закривають народу вигідніші варіанти.

▪️ Ст. 92 (п. 5): засади використання природних ресурсів визначаються виключно законами. Преференції й обмеження для ліцензій мали бути прописані й розглянуті парламентом повністю.

▪️ Ст. 85 (п. 32) і ст. 9: Рада ратифікує й денонсує договори, а чинний договір, на який вона дала згоду, — частина законодавства України. Те, що вона ратифікує, має бути видно їй цілком.

▪️ Ст. 85 (п. 4): бюджет. Рада сама вирішує, чи спрямовувати 50% надходжень від користування надрами до Фонду (закон про зміни до Бюджетного кодексу, законопроєкт № 13256, 309 голосів, 4 червня 2025 року).

▪️ Ст. 91: закон ухвалюється 226 голосами. Ст. 93: право ініціативи мають депутати, Президент, Кабмін і НБУ.

▪️ Ст. 94: Президент може накласти вето, його долає 300 голосів. Ратифікацію підтримали 338.

▪️ Ст. 106 (п. 3): переговори й укладення договорів — компетенція Президента. Тому закон зупиняє виконання й доручає уряду здійснити дипломатичні кроки.

▪️ Ст. 150–152: 45 депутатів можуть звернутися до Конституційного суду з поданням про неконституційність закону. Ст. 152 прямо визнає закон неконституційним, якщо порушено передбачену Конституцією процедуру його розгляду чи ухвалення.

Ратифікація, ухвалена без повного пакета документів, за своєю суттю дефектна і має бути визнана недійсною. Шлях до цього — подання до Конституційного суду й скасування закону Радою.

Міжнародні підстави:

▪️ Постійний суверенітет над природними ресурсами: резолюція ГА ООН 1803 (XVII) 1962 року і ст. 1(2) обох Міжнародних пактів (про громадянські й політичні права та про економічні, соціальні і культурні права), учасником яких є Україна: народи вільно розпоряджаються своїми природними багатствами і «ні в якому разі не можуть бути позбавлені власних засобів існування».

▪️ Заборона примусу: Декларація ГА ООН 2625 (1970): жодна держава не може застосовувати економічні, політичні чи інші заходи, щоб змусити іншу державу підпорядкувати здійснення її суверенних прав. Погроза зупинити розвіддані й продаж зброї, щоб отримати поступки, — це саме така мета.

▪️ Віденська конвенція про право міжнародних договорів: ст. 52 визнає недійсним договір, укладений під загрозою силою чи її застосуванням. Додаткова декларація 1969 року, прийнята разом із конвенцією, засуджує військовий, політичний та економічний тиск при укладенні договорів. Ст. 62 — докорінна зміна обставин: умови, на яких Україна підписала, — партнерство США, що підтримують її, — зникли. Ст. 60 — суттєве порушення. Ст. 46 — порушення внутрішніх норм про компетенцію, якщо воно явне.

▪️ Контрзаходи за Статтями ILC про відповідальність держав (ст. 49–54): співмірні, тимчасові, оборотні заходи у відповідь на протиправний примус. Зупинення виконання — саме такий захід.

Вони не мають однакової сили, і найбільш реалістичний шлях — зупинення виконання, вимога повного пакета документів і переговори. Але разом вони дають Україні не лише внутрішню, а й міжнародну позицію.

Дві речі, які треба знати. Скасування внутрішнього закону саме по собі не знімає міжнародних зобов'язань України: за Віденською конвенцією держава не може посилатися на внутрішнє право, щоб не виконувати договір (ст. 27). А ст. XI Угоди каже, що вона діє, доки сторони не погодяться її припинити. Тому спір, якщо виникне, буде між державами.

🔎 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВЦІВ: ТЕЖ ПИТАННЯ ДО РОЗСЛІДУВАННЯ

Парламент має створити тимчасову слідчу комісію (ст. 89 Конституції) і з'ясувати:

▪️ хто підписував Угоду й на яких повноваженнях;

▪️ хто й коли мав передати Раді повний пакет, включно з Угодою про обмежене партнерство й Статутом Фонду, і чому цього не зроблено;

▪️ на яких умовах і з якими обмеженнями обговорювалися преференції та офтейк;

▪️ чи були дії посадовців наслідком зловживання владою, службової недбалості чи умисної шкоди інтересам України.

Я не стверджую, що хтось уже скоїв злочин. Але якщо розслідування встановить, що документи свідомо не надали, а умови були узгоджені на шкоду країні, є підстави ставити питання за ст. 364 (зловживання владою), ст. 367 (службова недбалість), а за наявності умислу діяти на користь іноземної держави на шкоду економічній безпеці — навіть за ст. 111 (державна зрада), яка передбачає найтяжчі санкції Кримінального кодексу, до довічного позбавлення волі. Без доказів умислу це лише питання, а не обвинувачення.

Структура законопроєкту:

1️⃣ Констатація підстав: преамбула Угоди, закон 2022-го та ліцензія № 135, погрози зупинити розвіддані й продаж зброї, відсутність повного пакета документів.

2️⃣ Зупинення виконання: призупинення бюджетних перерахувань до Фонду й нових ліцензій для проєктів Фонду.

3️⃣ Доручення Кабміну й МЗС: надіслати США повідомлення (ст. 65 Віденської конвенції, три місяці на заперечення), вимагати оприлюднити повний пакет і запропонувати припинення за згодою сторін відповідно до ст. XI.

4️⃣ Умовність: друге читання й набуття чинності залежать від дій США. Підстави зняти закон: скасування ліцензії № 135, відмова від погроз, гарантії розвідданих і продажу зброї.

5️⃣ Втрата чинності законом № 4417-IX — у разі остаточної ескалації. Захист набутих прав уже укладених проєктів (ст. 70 Віденської конвенції).

6️⃣ Доручити тимчасовій слідчій комісії проаналізувати обставини підписання й ратифікації Угоди, а групі з 45 народних депутатів — подати до Конституційного суду подання про відповідність закону № 4417-IX Конституції (ст. 152).