Знову в мене для вас нічого важливого немає, тому трохи історії :)До вашої уваги радянська інженерна екзотика зі світу військової техніки.Свого часу (орієнтовно 70–80-ті роки) існувала спеціальна версія УАЗ-469, яка використовувалась як дорожній індукційний міношукач. Машина отримала досить незвичну особливість — два керма. Друге кермо було потрібне оператору, який керував положенням пошукового елементу під час руху та фактично відповідав за точність обстеження дороги.Конструкцію авто серйозно переробили: додали пневмосистему до гальм і зчеплення, а також компресор у трансмісії. Це дозволяло автоматично і максимально швидко зупиняти автомобіль при виявленні підозрілого сигналу. Робоча швидкість при цьому була дуже низькою — до 10 км/год, що було необхідно для коректної роботи пошукового обладнання.Спереду встановлювався пошуковий елемент на винесеній рамі, що дозволяло перевіряти дорогу ще до того, як колесо автомобіля наїде на небезпечну ділянку. Ззаду розміщувався бак із трасувальною рідиною — вона залишала на дорозі жовті смуги, позначаючи вже перевірену та умовно безпечну ділянку.Випустили такі машини у дуже малій кількості, і зараз це скоріше музейна або колекційна техніка (хоча може окупанти подивляться на цей пост і вигадають щось чергове «аналоговнєтноє» 😜). Варто додати, що подібні проєкти добре показують, як ще десятки років тому намагалися механізувати та частково автоматизувати небезпечну роботу саперів.Після розвалу СРСР модифікація УАЗа використовувалась, але вже далеко не у військових цілях. Жителі сільської місцевості встановлювали на місце індукційного міношукача плуг і використовували машину на території своїх полів та городів.Поділитися новиною| Звʼязок з адмінамиМіни та кава з канапками!