🕯️ Памʼяті колеги Віталія Ромася: життя, віддане захисту України,
10.02.1979 – 13.10.2023

#небесна_варта

Віталій Олександрович Ромась народився 10 лютого 1979 року в Києві. Здобув освіту у спеціальному професійно-технічному училищі № 26. Любив риболовлю, цінував час на природі. Та коли країна опинилася перед загрозою, він обрав шлях, який вимагав сміливості, витримки й готовності ризикувати власним життям заради інших.

У травні 2016 року Віталій Ромась став учасником бойових дій. Тоді, під час антитерористичної операції, він воював на Донеччині та Луганщині.

У 2018 році Віталій приєднався до команди КО «Муніципальна охорона», де працював охоронником. Він став частиною ветеранського колективу ще в перші роки діяльності організації, долучившись до спільної справи із захисту людей і громадського порядку в Києві. Згодом знову змінив звичне робоче середовище на військову службу, адже країна потребувала тих, хто готовий її боронити.

Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, Віталій знову став до строю. Він уже знав, що таке фронт, і розумів ціну військового братерства. Проте це не зупинило його перед новим випробуванням.

У складі 244-го окремого батальйону 112-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ молодший сержант Віталій Ромась, із позивним Вент, обіймав посаду начальника другої радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла. Чугуїв і Вовчанськ на Харківщині, Діброва на Луганщині – географія його військового шляху була позначена місцями, де українські захисники щодня виконували свою роботу під загрозою ворожих атак.

Побратими й командири поважали Віталія за професіоналізм, сміливість і відповідальність. Він сумлінно виконував накази, залишався надійним товаришем і був готовий підтримати інших. На війні такі риси набувають особливої ваги. Тут довіра не потребує гучних слів, а надійність стає тим, на що спираються тоді, коли від наступної миті може залежати надто багато.

18 квітня 2023 року Віталій перебував на позиції поблизу південно-східної околиці Діброви на Луганщині. Близько 21:30 під час бою вибух ворожої гранати обірвав звичний перебіг його служби. Молодший сержант зазнав тяжкого поранення.

Його евакуювали до лікувального закладу в Лимані, а звідти доправили до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону у Вінниці. Від 19 квітня Віталій перебував у комі. Майже шість місяців минули в лікарняних стінах, далеко від позицій, побратимів і того життя, яке ще зовсім недавно було його повсякденням. Та наслідки поранення виявилися непоправними.

13 жовтня 2023 року серце Віталія Ромася зупинилося. Йому було 44 роки.

За військову службу Україні його відзначили державною нагородою «За військову службу Україні» та нагрудним знаком «Хрест військова честь». Та за кожною нагородою – більше, ніж відзнака. За нею стоїть шлях людини, яка добровільно стала на захист своєї країни, знову повернулася до війська й до останнього залишалася вірною обов’язку.

Віталій любив природу, звичайні миті життя. Він мав свій шлях, свою роботу, свої захоплення. Та війна двічі покликала його захищати Україну, і двічі він відповів на цей поклик.

Тепер його бойовий шлях завершений. Але ім’я Віталія Ромася залишається серед тих, кому ми завдячуємо можливістю жити, працювати й будувати майбутнє у своїй країні.

Світла пам’ять захисникові України.
Честь і шана Герою, який віддав життя за Україну.

⬇⬇⬇

➡Підписуйтесь та слідкуйте за нами у соцмережах:
📱

Facebook     📱

Instagram
📱

TikTok 📱

YouTube    📱

Official

ПІДПИСАТИСЯ | ЗАРЯДИТИ КАНАЛ