Міжнародний обмін податковою інформацією за запитом (ч.8)

Коли обмін податковою інформацією не працює? На практиці обмін інформацією на запит працює далеко не завжди. Запитувана держава має різні підстави для відмови в передачі інформації. По-перше, пункт 2 статті 26 Модельної конвенції та аналогічні норми УУПО передбачають випадки, коли держава має право відмовити у передачі інформації. Так, держава, яка отримала запит від іноземного податкового органу, не зобов'язана:🔹 проводити заходи, що суперечать його законодавству та адміністративній практиці;🔹 надавати інформацію, яку не можна отримати у рамках закону;🔹 надавати інформацію, що розкриває торговельну, підприємницьку, промислову, комерційну чи професійну таємницю або торговельний процес, або інформацію, розкриття якої суперечило б публічному порядку. Дані підстави є серйозним правовим «фільтром» для передачі найбільш чутливої ​​для платника податків інформації владі країни, що запитує. Компетентний орган запитуваної держави проводить ретельну валідацію запиту, що надійшов, перш ніж приступити до його виконання. По-друге, обмін інформації здійснюється з урахуванням застережень, зроблених державою під час ратифікації відповідного договору. Такі застереження можуть виводити з-під обміну певні види податків, виключати з обміну відомості, які стосуються більш ранніх податкових періодів тощо. У цих випадках запитувана держава залишає за собою право відмовити в обміні інформацією. По-третє, існують інші обставини, внаслідок яких обмін інформацією може виявитися малорезультативним або взагалі нереалізованим. На ефективність обміну інформацією на практиці можуть впливати такі фактори, як:🔹 ступінь зацікавленості держави у отриманні чи передачі інформації щодо конкретної особи чи компанії;🔹 якість взаємодії між податковими відомствами конкретних країн;🔹 рівень правового та лінгвістичного опрацювання міжнародних запитів;🔹 погіршення політичних відносин між країнами-партнерами щодо обміну.Далі буде...

👉 КІК: секретні матеріали