Останні роки в Україні доволі часто кажуть про так званий war-life balance (баланс війни та особистого життя) як українську альтернативу популярному концепту чи то принципу work-life balance (баланс професійного та особистого життя). Що передбачає останній, як пов’язаний із гендерною рівністю, та чи може бути гарантований законодавством? Розбираємо стандарти Європейського Союзу в цій сфері. Кембриджський словник визначає work-life balance як “час, який ви присвячуєте роботі, порівняно з часом, який ви проводите з родиною та займаючись улюбленими справами”. ⏳Якщо ж говорити про баланс професійного та особистого як складник забезпечення гендерної рівності, то тут ідеться насамперед про те, що батьки та люди, які виконують доглядові обов’язки, мають право на відповідну відпустку, гнучкий графік роботи та доступ до послуг з догляду. А також те, що жінки та чоловіки повинні мати рівний доступ до спеціальних відпусток для виконання своїх обов'язків з догляду та заохочуватися до їх збалансованого використання.“Одним із головних чинників, що спричиняє недостатню представленість жінок на ринку праці, є складність у поєднанні роботи та сімейних обов’язків. Коли у жінок з’являються діти, вони, як правило, працюють менше годин на оплачуваній роботі та присвячують більше часу виконанню неоплачуваних обов’язків з догляду”. Про це йдеться у Директиві 2019/1158/ЄС про баланс професійного та особистого життя для батьків та опікунів/ок. Це один із ключових документів Європейського Союзу в цій сфері. Директива закріплює мінімальні гарантії для досягнення балансу професійного та особистого життя для працівників/ць із сімейними обов’язками.Серед іншого, ця Директива передбачає таке: 🔸батьківська відпустка (тобто фактично відпустка для татів) у зв’язку з народженням дитини тривалістю 10 робочих днів (paternity leave);🔹індивідуальне право на відпустку по догляду за дитиною (parental leave) тривалістю щонайменше чотири місяці, яку необхідно використати до того, як дитина досягне визначеного віку. Два з цих місяців не можуть бути передані;Оскільки більшість татів не користується своїм правом на батьківську відпустку або передає значну частину свого права на відпустку матерям, Директива подовжує з одного до двох місяців мінімальний період цієї відпустки, який НЕ може бути переданий від одного/ієї з батьків іншому/ій.Це, з одного боку, заохочує татів брати батьківську відпустку, а з іншого — сприяє та полегшує повернення матерів на ринок праці.🔹гнучкі умови праці для працівників/ць, які є батьками або опікун(к)ами;🔸відпустка з роботи у зв’язку з форс-мажорними обставинами через невідкладні сімейні причини у випадку хвороби чи нещасного випадку;🔹оплата або допомога у зв’язку із батьківською відпусткою чи відпусткою для догляду за дитиною (payment or allowance);🔸заборона дискримінації працівників/ць, які подали заяву або взяли одну з передбачених відпусток чи скористалися правом на гнучкий режим роботи.🇪🇺Україна перебуває на шляху інтеграції в ЄС, тому також має імплементувати стандарти Євросоюзу у своє законодавство. Один з елементів цих процесів — це оновлення трудового законодавства, яке є можливістю передбачити відповідні гарантії для працюючих мамів та татів, опікунів та опікунок. Так, у січні цього року уряд затвердив проєкт Трудового кодексу та подав його на розгляд до Верховної Ради. Загалом, проєкт кодексу передбачає низку соціальних гарантій для працівників/ць із сімейними обов'язками. Більшість проаналізованих положень відповідає європейським та міжнародним стандартам. Проте є низка статей, які все ж потребують доопрацювання. Детальніше про те, що передбачає проєкт Трудового кодексу в темі балансу професійного та особистого, розповімо невдовзі. ✔️Також вплинути на ситуацію може впровадження гендерних та дружніх до сімей політик у державних програмах, бізнесових та інвестиційних проєктах. Адже, серед іншого, такі політики можуть передбачати й гарантувати забезпечення можливостей поєднувати професійне та особисте життя, зокрема в контексті виконання доглядових обов’язків.