#магіяТекстотворення

━━━━━━━━━━━━━━━━━━
Історії пишуть поламані люди.

Я подивився історію про життя Кінга, а колись давно прочитав його книгу «Про письменництво». Він був поламаним. Його життя фонтанувало різноманіттям випробувань. Ці випробування перетворювалися на сюжети, але водночас ставали й терапією.

І таких прикладів тисячі.

От я лежу й думаю: це також моя стежина також. Лайна мені за життя теж довелося поїсти чимало. Зараз переживаю життя у війні, такого навіть король Жаху Кінг не знав за свого буремного й різноманітнного життя. Та Кінг майстер пера, його досвід і навички унікальні, а я таке, ще поки щеня в літературі.

Коли я пишу про війну, відбувається зцілення. Це одна із причин писати. Не основна, але також важлива.

А потім я віддаю ці історії вам. Приправляю їх дрібкою сюжетних вигадок, наповнюю вигаданими іменами й розповідаю про травму, але з цікавої точки зору(сподіваюся).

Та це не завжди так. Інколи просто хочеться розказати щось важливе. А важливе найкраще сприймається в книжці. Гарно написаній, із захованими й добре видимими сенсами - як у Кінга.

Ой, щось я вам тут понавідкривав усяких секретів, насипав тексту. Нащо воно людям зранку?

Але я така людина — завжди відкрита для інших. Як книга в бібліотеці.

Сьогодні нічого не писав, не читав, просто набирався сил, усупереч нічній "гулянці мишей".

А завтра вже буду далі писати текст, щоб розповідати історію і зцілюватися.
━━━━━━━━━━━━━━━━━━