Крим почав задихатися першим. Відчувши паливний голод, окупаційне угруповання та місцеві ломанулося висмоктувати солярку з Кубані, але виявилося, що там уже теж дно. Дефіцит — річ така, що не залежить від пропаганди. Скільки не розповідай губами Пєскова, що «дефіцит палива в Криму викликаний необґрунтованим ажіотажем населення», а палива більше не стає. Ліміт 20 літрів в одні руки на тиждень миттєво запускає механізм пилососа — чорний ринок, купівля палива в силовиків за готівку та «бензинові тури» на Кубань.Коли десятки тисяч машин човникують до Криму і назад, це створює шалений тиск на АЗС та регіональні мережі. Кубань — це головний логістичний хаб для забезпечення окупаційного угруповання в Криму, Херсонській та Запорізькій областях.Ця криза зараз багаторазово посилюється тотальним дефіцитом «бочок» для зберігання в регіоні: тільки Туапсинський НПЗ втратив 60% резервуарного парку, а на нафтобазах у Феодосії взагалі треш, угар і содомія. Три сотні спалених фур на трасі «Новоросія», підбиті суховантажі в Азові, випалені магістральні локомотиви та свіжі дірки у Чонгарському мосту — це ще не глуха ізоляція ТВД, але вже повноцінна блокада. Попереду розпал літньої кампанії, мільйони туристів на М-4 через закриті аеропорти та битва за врожай. Цього разу прожарка Півдня буде набагато глибшою, ніж торік.via Kirill DanilchenkoПідписатись на канал