Карл ВолохВсім, хто навіть у велике свято не може відірватися від політики, невеликий коментар щодо провалу переговорів у Ісламабаді. Головне: не домовилися по жодному з принципових питань - ані про передачу (продаж) США збагаченого збройного урану, ані про майбутнє ядерної та ракетної програм, ані про Ормуз. Друге головне - попри переговорне фіаско, повернення до бойових дій, найімовірніше, не буде. Причина дуже проста. Як я вже не раз наголошував, обидві сторони мають величезний інтерес, щоб цього не сталося. Іранці - бо мілітарну частину війни вони програли абсолютно й продовження атак на них може призвести до катастрофи - навіть до дезінтеграції країни в недалекому майбутньому. Трамп - бо для констатації повної перемоги й досягнення головних цілей операції, йому не вистачає лише повернення Ормузької протоки до нормального функціонування. Наразі, маємо ситуацію, коли питання це американці здатні вирішити й поза переговорами, а перси будуть просто мовчки спостерігати за тим, як цей водний шлях очищується від мін (не наважуючись атакувати судна, які там курсують). Хто більше програє від того, що договір не підписаний? Безумовно, Іран. Адже в руках у Трампа не лише батіг, а й пряники (зокрема, заблоковані в США величезні активи). А відновлювати напівзруйновану економіку країни (котра й до війни функціонувала кепсько) необхідно терміново. Повернення до воєнних дій (навіть із ескалацією) можливе лише в разі атак на судна в Ормузі, що маловірогідно з описаних вище причин. А якщо протока функціонуватиме, Трамп може чекати хоч до другого пришестя. Відзначимо при цьому, що генерали КВІР уже демонстрували доволі високий рівень безумства, тож, виключити найгірший варіант розвитку подій не можливо. Але вірогідність не висока.Підписатись на канал